Ma colère - La Grande Sophie

Du fond de ma Riviera, moi j’entends la colère

Des talons au temporal résonne le tonnerre

Et le temps, et le temps, et le temps, et le temps, et le temps

Est plus qu’incertain

Du haut de ma montgolfière quand monte ma colère

Se gonflent nos poumons de paroles en l’air

Et le temps, et le temps, et le temps, et le temps, et le temps

Les étouffe le lendemain

Combien de jours, combien de mois, combien de soupirs?

Combien de mots, combien de fois ne plus savoir que dire?

Combien de lettres, combien d’espoirs à entretenir?

Et le temps, et le temps, et le temps, et le temps, et le temps

Que personne ne retient

Sous ma boule à facettes quand danse ma colère

De sombres paillettes militent sur mes paupières

Et le temps, et le temps, et le temps, et le temps, et le temps

Lui seul les retient

Au bout de mes doigts s’agite ma colère

S'écrasent à tout va les mots comme des pierres

Que le temps, que le temps, que le temps, que le temps, que le temps

Que le temps aiguise sans fin

Combien de jours, combien de mois, combien de soupirs?

Combien de mots, combien de fois ne plus savoir que dire?

Combien de lettres, combien d’espoirs à entretenir?

Et le temps, et le temps, et le temps, et le temps, et le temps

Que personne ne retient

Du fond de ma Riviera, je t’envoie ma colère

Fais en ce que tu voudras, laisse la mourir, fais la taire

Il est temps, il est temps, il est temps, il est temps, il est temps

Il est temps

З глибини моєї Рів’єри я чую гнів

Від п’ят до скроневих лунає грім

І час, і час, і час, і час, і час

Більш ніж невизначено

З верхньої частини моєї повітряної кулі, коли мій гнів піднімається

Наші легені набухають від слів у повітрі

І час, і час, і час, і час, і час

Задушіть їх на наступний день

Скільки днів, скільки місяців, скільки зітхань?

Скільки слів, скільки разів не знаючи, що сказати?

Скільки листів, скільки надій плекати?

І час, і час, і час, і час, і час

Що ніхто не стримує

Під моїм диско-кулем, коли мій гнів танцює

На моїх повіках літає темний блиск

І час, і час, і час, і час, і час

Він один утримує їх

На кінчиках моїх пальців розбурхує мій гнів

Слова розбиваються, як каміння

Чим час, чим час, чим час, чим час, чим час

Хай час точиться нескінченно

Скільки днів, скільки місяців, скільки зітхань?

Скільки слів, скільки разів не знаючи, що сказати?

Скільки листів, скільки надій плекати?

І час, і час, і час, і час, і час

Що ніхто не стримує

З глибини моєї Рів’єри я посилаю до вас свій гнів

Роби, що хочеш, дай їй померти, замовкни

Пора, пора, пора, пора, пора

Настав час