Vengo - La Fuga

Iba para estudiante, no para artista

Vengo de familia rota, de infancia partida

En los billares aprendí más que en la escuela

Frases vacías y huecas de aquella maestra

Vengo de una ciudad pequeña y honesta

Donde el frío es arte y sus calles abiertas

En ellas crecí, en ellas me pierdo

Cuando vuelvo de viaje y me encuentro sediento

Los recuerdos pesan, son cemento en mi maleta

Vengo a escupirte mis canciones

Vengo a dormir frente a tu puerta

Vengo a pedirte un trago y algo de paciencia

Vengo a decirte que no duermo

Porque me ahogo en mi tristeza

Debería sonreir pero me cuesta

Soy ciudadano del mundo, aborrezco la guerra

Nunca entendí los visados ni sus fronteras

Para soñar no hace falta plata ni monedas

Hoy cantaremos aquí, mañana donde sea

Nos veremos donde halla una botella

Un escenario, una risa, una luna llena

Una cama de hotel, un puñado de estrellas

Allí donde nunca las lágrimas valgan la pena

Los recuerdos pesan, son cemento en mi maleta

Vengo a escupirte mis canciones

Vengo a dormir frente a tu puerta

Vengo a pedirte un trago y algo de paciencia

Vengo a decirte que no duermo

Porque me ahogo en mi tristeza

Debería sonreir pero me cuesta

Я йшов на студента, а не на художника

Я з розбитої сім’ї, з розбитого дитинства

У більярді я навчився більше, ніж у школі

Порожні та пусті фрази того вчителя

Я родом із маленького чесного містечка

Де холод – мистецтво і його відкриті вулиці

Я виріс у них, я втрачаю себе в них

Коли я повертаюся з подорожі й відчуваю, що відчуваю спрагу

Спогади важкі, вони цемент у моїй валізі

Я прийшов плюнути тобі своїми піснями

Я лягаю спати перед твоїми дверима

Я прийшов попросити вас випити та трохи терпіння

Я прийшов вам сказати, що я не сплю

Бо я тону в своєму смутку

Я повинен посміхатися, але мені важко

Я громадянин світу, я ненавиджу війну

Я ніколи не розумів ні віз, ні їхніх кордонів

Щоб бачити уві сні, вам не потрібні ні гроші, ні монети

Сьогодні ми будемо співати тут, завтра де завгодно

Зустрінемось там, де є пляшка

Сцена, сміх, повний місяць

Готельне ліжко, купка зірок

Там, де сльози ніколи того не варті

Спогади важкі, вони цемент у моїй валізі

Я прийшов плюнути тобі своїми піснями

Я лягаю спати перед твоїми дверима

Я прийшов попросити вас випити та трохи терпіння

Я прийшов вам сказати, що я не сплю

Бо я тону в своєму смутку

Я повинен посміхатися, але мені важко