Mundo raro - La Fuga

Ya es negro el mar como el betún de tus zapatos

Negras son tus mentiras, sabes de que hablo

Hoy ha perdido la guerra la flor con el asfalto

¿Por dónde puedo escapar de este mundo raro?

Me he acostumbrado a comer mientras suenan disparos

Noticias tristes, buen telediario

Humanos contra humanos, fácil desangrarnos

¿Por dónde puedo escapar de este mundo raro?

Y por la calle de la alegría no pasa nadie, nadie mira

Oigo en la radio cien mil canciones y todas parecen la misma

¿Quién me alegrase el día?

Viviré lejos del asfalto, lejos de tu piel

Menos mal, sigue siendo gratis soñar

Esta vez hice la maleta para no volver

Subiré a las montañas, me verás en la más alta

Allí me quedaré

Lo ves en televisión, se matan las banderas

Ninguna puede gustarme, todas son horrendas

Siguen ganando los mismos, los que llenan el saco

Tanto ruido no entiende por qué yo canto

Y por la calle de la alegría no pasa nadie, nadie mira

Oigo en la radio cien mil canciones y todas parecen la misma

¿Quién me alegrase el día?

Viviré lejos del asfalto, lejos de tu piel

Menos mal, sigue siendo gratis soñar

Esta vez hice la maleta para no volver

Subiré a las montañas, me verás en la más alta

Allí me quedaré

Viviré lejos del asfalto, lejos de tu piel

Menos mal, sigue siendo gratis soñar

Esta vez hice la maleta para no volver

Море вже чорне, як лак на черевиках

Чорна твоя брехня, ти знаєш, про що я говорю

Сьогодні квітка програла війну з асфальтом

Куди я можу втекти від цього дивного світу?

Я звик їсти, коли лунають постріли

Сумні новини, хороші новини

Люди проти людей, нас легко знекровити

Куди я можу втекти від цього дивного світу?

А по вулиці радості ніхто не проходить, ніхто не дивиться

Я чую по радіо сто тисяч пісень, і всі вони здаються однаковими

Хто зробив мій день?

Я буду жити далеко від асфальту, далеко від твоєї шкіри

На щастя, мріяти все ще можна безкоштовно

Цього разу я зібрав свою валізу, щоб не повертатися

Я підіймуся на гори, ти побачиш мене на найвищому

я залишуся там

Ви бачите це по телебаченню, прапори вбиті

Мені жоден з них не подобається, вони всі жахливі

Продовжують перемагати ті ж, хто наповнює мішок

Стільки шуму не розумію, чому я співаю

А по вулиці радості ніхто не проходить, ніхто не дивиться

Я чую по радіо сто тисяч пісень, і всі вони здаються однаковими

Хто зробив мій день?

Я буду жити далеко від асфальту, далеко від твоєї шкіри

На щастя, мріяти все ще можна безкоштовно

Цього разу я зібрав свою валізу, щоб не повертатися

Я підіймуся на гори, ти побачиш мене на найвищому

я залишуся там

Я буду жити далеко від асфальту, далеко від твоєї шкіри

На щастя, мріяти все ще можна безкоштовно

Цього разу я зібрав свою валізу, щоб не повертатися