De loin ou de près - La Fouine, Bo Digital

Biatch

La la la la la la la La Fouine

Biatch

Yé

De loin ou de près, on fuit les problèmes

On fond de moi sommeil cette haine

À force de trop parler, le système à semer

Au fond de moi cette mauvaise graine

Yeah, Mais qu’elle est belle, la jeunesse de France

Tous dans la merde sans les tunes, j’vois pas de délivrance

Plus d’temps à perdre alors, on fait c’qu’on peut

Et on s’la ramène évite les grosses peines

On veut finir millionnaire avant la trentaine

Fatigué, tu v’lais suivre les règles du jeu

Ya pas d’taff vers chez nous alors on fait s’que l’on peut

Au pied du mur, c’est la rage qui tourne en bouque

J’ai pas vu passer l’orage, sale temps pour un mois d’Août

Les saisons se suivent et se ressemblent

Malheureusement, on vit rarement, on meurt ensemble

Alors on pleure nos disparus, mains sur le cœur

Le vécu transpire la rue et toutes ses erreurs

Tu sais?

y’a plus d’espoir j’me sens laiche comme la veille

Dégouté tous les soirs le regard vide, comme une bouteille

Et on s’accroche, obligé de se serrés les coudes

Vu qu’on passe plus de temps à parler de nos problèmes qu'à les résoudre

De loin ou de près, on fuit les problèmes

On fond de moi sommeil cette haine

A force de trop parler, le système a semer

Au fond de moi cette mauvaise graine

Ici la chance est fait l’appelle, triste mélodie

À force de vivre ma galère, J’kiff la mélancolie

Perdu, sous les dépris de l’espoir on se cherche

On prit tous les jours, les mauvais coups on encaisse

Le décor HLM, toujours les mêmes sous l’palier

Au crochet des alloc, les retards de loyer

T’sais quoi?

Moi aussi j’veux la vie de rêve, vie de rêve

Comme toi aussi, j’compare la vie avec un putain de clèfe

La banlieue peut te briser un homme

Malgré les rappels on a fait croqué la pomme

On en fait qu'à nos têtes, mais bon tout s’paye

On fait cramer la verdure pour décrocher le sommeil

Ou est passé l’amour, pt-être à la fenêtre fatigué des querelles

On s’attache, on regrette, on s’attrape, on se pète tous dans l’ivresse

On a misé sur le talent, mais la misère nous prend d’vitesse

De loin ou de près, on fuit les problèmes

On fond de moi sommeil cette haine

A force de trop parler, le système a semer

Au fond de moi cette mauvaise graine

Biatch

Ла Ла Ла Ла Ла Ла Ла Ласка

Biatch

Ага

Далеко чи близько, ми тікаємо від проблем

Ця ненависть тане від мене сну

Якщо говорити занадто багато, то систему сіяти

Глибоко всередині мене це погане зерно

Так, але яка прекрасна молодь Франції

Все в лайні без мелодії, я не бачу порятунку

Більше не потрібно витрачати час, тому ми робимо все, що можемо

І ми її повертаємо, уникаємо великих болів

Ми хочемо стати мільйонерами до тридцяти

Втомився, ти захотів дотримуватися правил гри

Тут немає роботи, тому ми робимо все, що можемо

Біля підніжжя стіни — лють, яка перетворюється на букет

Не бачив, як гроза пройшла, погода на серпень

Пори року слідують і схожі один на одного

На жаль, ми рідко живемо, ми вмираємо разом

Тож ми оплакуємо наших померлих, поклавши руки на серце

Досвід потіє вулицю і всі її помилки

Ти знаєш?

Надії більше немає, я почуваюся розслабленим, як і напередодні

Гидко щоночі дивитися порожнім, як пляшка

І ми тримаємося, змушені триматися разом

Оскільки ми витрачаємо більше часу на розмови про свої проблеми, ніж на їх вирішення

Далеко чи близько, ми тікаємо від проблем

Ця ненависть тане від мене сну

Занадто багато говорити, система посіяла

Глибоко всередині мене це погане зерно

Тут удача кличе її, сумна мелодія

Живучи своєю галерею, я люблю меланхолію

Втрачені, під втратою надії ми шукаємо один одного

Ми знімали кожен день, погані знімки ми робимо

Декор HLM, завжди однаковий під посадковим майданчиком

На гачку надбавок, затримки оренди

Знаєш, що?

Я теж хочу життя мрії, життя мрії

Як і ти, я порівнюю життя з клятим ключем

Передмістя може зламати тобі чоловіка

Незважаючи на нагадування, ми надкусили яблуко

Ми робимо тільки те, що нам заманеться, але все окупається

Спалюємо зелень, щоб виспатися

Куди поділося кохання, може, біля вікна, втомленого від сварки

Ми прив’язуємось, шкодуємо, ловимо один одного, всі напиваємося

Ми робимо ставку на талант, але нещастя забирають у нас швидкість

Далеко чи близько, ми тікаємо від проблем

Ця ненависть тане від мене сну

Занадто багато говорити, система посіяла

Глибоко всередині мене це погане зерно