Destins croisés - La Boussole

C’est le genre de type qui aimait déconner

Avec ses potes, devant les meufs sort son bluff

Aime bien jouer les gros bonnets

Il les embobinait, en plus de ça mythonait

Si il faut promet la lune pour les cartonner

Dès qu’elles veulent moyenner, pas de tel-hô mais

C’est la cave, d’toute manière du prix des 'tasses tu seras couronné

À la baraque joue l’daron pour mieux sanctionner

Sa sœur espionnée, bastonnée et puis cloisonnée

Si il pouvait wAllah elle serait emprisonnée

Disproportionné, j’demande à Dieu de le pardonner

Un soir dans le hall un d’ses potes lui a téléphoné

Y’a du plan à l’hôtel, une meuf qui se fait tourner

On a dit non, y’avait moi, Ibrahim et Coné

«Bande de bouffons» voilà l’genre de discours qu’il tenait

Arrive sur place, baisse son froc, commence à donner

Puis au premier cri c’est sa voix qu’il reconnait

Avec sa sœur nez à nez, il a pris le chemin erroné

Pète un câble et c’est le seum qui vient dominer

Tue sa sœur de ses mains, on a pas pu le raisonner

Le soir même sur sa tempe son Glock a détonné

On était partis pour s’aimer d’un amour pour 6 vies

Amoureux depuis l'école, étaient Yvan et Sylvie

Rien d’ombrageux au-dessus de leur tête

Un mariage heureux célébré par le prêtre

Yvan est si bon que Sylvie en fait sa vie

Une image de bonheur que le monde entier envie

Mais à l’origine du proverbe «Gentil n’a qu’un œil»

Il y a Yvan, sa bouteille et son fauteuil

En effet, Yvan est plus que violent

Quand il abuse de la boisson son amour devient brûlant

Un alcoolisme inavoué subit par ses proches

Qui lui coûtera son boulot et le creux de ses poches

Sylvie peu confiante lui annonce qu’il sera père

D’un garçon qu’ils appelleront comme le père

Yvan est aux anges et pour fêter rempli son verre

De sa réaction c’est sa femme qu’il perd

Voilà 10 ans que Sylvie vit isolée

Avec petit Yvan, le fils d’un mari désolé

Et ils alternent le garde, se comportent en bons parents

Petit Yvan n’a pas de problèmes apparents

Mais il sait très bien qu’en son père loup sommeil

Les cicatrices de sa mère par les tessons de bouteilles

Ces derniers temps Yvan et Sylvie se querellent

Chez qui ira petit Yvan le soir de Noël

L’enfant veut la mère mais le père se fout de la mère

Il lui frappe le visage et l’histoire dégénère

«Tu m’as volé mon fils durant 10 ans, ce soir il est à moi que tu le veuilles

ou non»

Il la frappe et le sang sort de sa bouche

Sylvie perds connaissance et sur le sol se couche

Mais petit Yvan a le cœur rempli de haine

Il recharge son fusil et abat son paternel

Lui (lui) c’est un jeune beur (jeune beur) issu d’un quartier sensible

Elle (elle) d’un autre genre, d’un autre lieu bien plus paisible

Lui (lui) n’a plus d'école, n’a pas de goal, n’a plus qu’le vide

Elle (elle) n’a pas de potes mais a les poches pleines de liquide

Lui (lui) vit en famille dans un 2 pièces à 6

Elle (elle) seulement à 3 dans une immense villa de riche

Lui trime, elle pas, lui crie, elle pas, lui fuit, elle pas, lui ci, elle ça

Lui (lui) fait des erreurs mais elle aussi

Mais à ce jour lui a payé ses torts, elle récidivera à vie

Lui (lui) se fait du souci pour sa mère, elle en fait aussi mais à la sienne

Le pire c’est qu’il s’avère que

Lui (lui) souhaite être comme elle, elle de n'être pas comme lui

Lui sait très bien que elle, elle se fiche bien de lui

Lui (lui) peine encore pour s’intégrer

Elle (elle) sniffe des rails qu’elle se paie pour se désintégrer

Lui (lui) a des rêves mais elle (elle) les réalise

Lui (lui) c’est sa souffrance qu’il traîne, elle ses sous qu’elle trie

Lui (lui) persévère quand elle (elle) se démotive

Lui (lui) perd ses vers pendant que elle se dit que

Lui (lui) et elle (elle) n’ont pas les mêmes vies

Lui (lui) les flics le pistent, elle le fisc l’ennui

Lui (lui) et elle (elle) se verront même pas parce que

Lui (lui) et elle ont un destin qui ne se croisent pas

Це той тип хлопця, який любив возитися

З його друзями, перед дівчатами виходить його блеф

Любить грати великими ударами

Він обдурив їх, на додачу до цього міфізував

Якщо вам доведеться пообіцяти, що місяць вразить їх

Як тільки вони хочуть усереднювати, не так-хо, але

Це льох, у будь-якому випадку від ціни чашок вас коронують

У бараку грає на дарон, щоб краще карати

Його сестра шпигувала, побила, а потім ув'язнила

Якби він міг мати Аллаха, вона була б ув'язнена

Непропорційно, прошу Бога пробачення

Одного вечора у вестибюлі йому подзвонив один із друзів

У готелі є план, дівчина, яку повертають

Ми сказали, що ні, там були я, Ібрагім і Коне

«Група скоморохів», ось таку промову він тримав

Піди туди, скинь штани, починай віддавати

Після першого крику він впізнає її голос

Зустрівши сестру віч-на-віч, він пішов хибним шляхом

Збожеволійте, і сеум стане домінувати

Убий його сестру руками, ми не могли його вгадати

Того ж вечора на його скроні спрацював його «Глок».

Ми пішли, щоб любити один одного любов’ю на 6 життів

Іван і Сільві були закохані ще зі школи

Нічого Shady над їхніми головами

Щасливий шлюб, який відслужив священик

Іван такий хороший, що Сільві цим заробляє на життя

Образ щастя, якому заздрить увесь світ

Але походження прислів'я "У язичника тільки одне око"

Там Іван, його пляшка і його крісло

Дійсно, Іван більш ніж жорстокий

Коли він зловживає напоєм, його любов розпалюється

Невизнаний алкоголізм у його родичів

Що коштуватиме йому роботи та кишень

Сільві, не дуже впевнено, оголошує йому, що він стане батьком

Хлопчика будуть називати по батькові

Іван на небесах і, щоб відсвяткувати, наповнив свій келих

З його реакції він втрачає дружину

Сільві живе в ізоляції 10 років

З маленьким Іваном, сином нещасного чоловіка

І охороняють по черзі, поводяться як добрі батьки

Petit Yvan не має явних проблем

Але він добре знає, що в його вовку батько спить

Мамині шрами від розбитих пляшок

Останнім часом Іван і Сільві сварилися

Куди піде малий Іван на Святвечір

Дитина хоче матір, але батькові байдуже до матері

Він б'є її в обличчя, і історія загострюється

«Ти вкрав у мене сина на 10 років, сьогодні він мій, якщо ти його хочеш

чи ні"

Він б'є її, і кров тече з її рота

Сільві втрачає свідомість і лягає на землю

Але серце маленького Івана сповнене ненависті

Він перезаряджає рушницю і стріляє в батька

Він (він) — молодий бер (молодий бер) із делікатного району

Вона (вона) іншого роду, з іншого, набагато спокійнішого місця

У нього (його) вже немає школи, немає мети, є лише порожнеча

У неї (вони) немає друзів, але у неї повні кишені готівки

Живе (він) з сім'єю в 2-х кімнатній квартирі на 6 осіб

Вона (вона) лише 3 у величезній віллі багатіїв

Він трудиться, вона ні, кричить на нього, вона ні, тікає від нього, вона ні, він те, вона те

Він (він) робить помилки, але вона теж

Але поки заплатив їй за свої кривди, вона буде кривдити все життя

Він (він) хвилюється за маму, вона теж, але за його

Найгірше те, що виявляється

Він (він) хоче бути схожим на неї, а вона не на нього

Він добре знає, що їй, їй байдуже до нього

Йому (йому) все ще важко вписатися

Вона (вона) нюхає рейки, за розпад яких вона сама платить

У нього (він) є мрії, але вона (вона) втілює їх у життя

Йому (йому) це його страждання, що він тягне, вона свої копійки, що вона перебирає

Він (вона) витримує, коли вона (вона) стає демотивованою

Він (він) втрачає свої вірші, поки вона так думає

Він (його) і вона (вона) не мають однакові життя

Він (його) менти вистежують, вона податкова нудьга

Він (його) і вона (вона) навіть не побачать один одного, тому що

Він (він) і вона мають долю, яка не перетинається