Je trace ma route - L'Algérino

J’oublie pas qui je suis, j’oublie pas d’où je viens

J’oublie pas que j'étais ce galérien qu’est parti de rien

J’oublie pas que pour beaucoup j'étais voué à l'échec

Mais j’ai appris que dans la vie faut jamais lâcher le steak

J’oublie pas mes racines, fier de mes origines

J’oublie pas ce temps où mon compte en banque criait «famine»

J’oublie pas ces années à traîner dans les ruelles

Entre la rue et l'école, petit voleur à Marseille

Insouciant à l'époque, je voulais refaire le monde

Un ballon de foot, un marqueur, je voulais croquer le monde

Mais j’ai vu le fossé entre les rêves et la réalité

La satiété de fric ne fait qu’empirer la société

Le frigo est vide mais je manquais de rien

Le daron se tue à la tâche pour qu’on mange à notre faim

Y disent qu’on était pauvres, pour moi j'étais millionnaire

Une mère et un père, c’est la plus grande des richesses sur Terre

J’ai connu les coups durs, maladies de la vie

Le chemin est parsemé d’embûches sur l’autoroute de la vie

Entre le bien et le mal, entre la terre et les cieux

Je lève les yeux vers le ciel et passe la confiance en Dieu

À l’heure où j'écris ce texte, je suis garé dans un parking

Les flics m’ont contrôlé n’ont trouvé que des mégots, des sticks

Les gens me prennent pour un fou, quand je rappe mes textes au feu rouge

Ça passe au vert, ça klaxonne, les vieux me regarde d’un air louche

Je trace ma route, j’oublie pas d’où je suis parti

Donnez-moi du bonheur en contrepartie

C’est comment te dire, un peu flou mais clair dans ma tête

Les poètes ont toujours été pris pour des fous

Je trace mon chemin, j’oublie pas d’où je viens

Si tu as mal, serre les fesses, ça ira mieux demain

À part ça tout va bien, je garde le sourire

Je profite de chaque instant comme si demain, je devais mourir

J’ai connu la routine, je lui ai même fait l’amour

Perdu mon temps, chaque jour à traîner en bas d’une tour

À se demander ce que le sort me réservera demain

Fatigué de rien foutre, assommé par des joints

Les yeux cernés, je perdais mon duel contre le sommeil

14 heures du mat', ce jour qui ressemble à celui de la veille

J’ai-j'ai rien à perdre, je sais ce que j’ai à faire

Tente le tout pour le tout avant de finir 6 pieds sous terre

J’ai connu les nuits de doute, intéressé par les maisons de disques

Les radios n’avaient pas de place pour moi dans leurs playlists

Mais la rue a tranché, elle a fait de moi ce que je suis

Y’a de la place dans la caisse, que ceux qui m’aiment me suive

J’allume la radio, les frères inondent la F. M

Mash’Allah je souhaite le bien, les jaloux puent la défaite

Faut aimer pour son prochain, ce qu’on aime pour soi-même

Continue à tout niquer, vas y mais reste toi-même

Je trace ma route, j’oublie pas d’où je suis parti

Donnez-moi du bonheur en contrepartie

C’est comment te dire, un peu flou mais clair dans ma tête

Les poètes ont toujours été pris pour des fous

Je trace mon chemin, j’oublie pas d’où je viens

Si tu as mal, serre les fesses, ça ira mieux demain

À part ça tout va bien, je garde le sourire

Je profite de chaque instant comme si demain, je devais mourir

J’ai déjà 27 ans, j’ai vécu un quart de siècle

Dans la vie y’a des chances qui se présentent, ils faut les saisir

Rien à foutre de ceux qui mettent les bâtons dans les roues

Je trace ma route, j’oublie pas d’où je suis parti

Donnez-moi du bonheur en contrepartie

C’est comment te dire, un peu flou mais clair dans ma tête

Les poètes ont toujours été pris pour des fous

Je trace mon chemin, j’oublie pas d’où je viens

Si tu as mal, serre les fesses, ça ira mieux demain

À part ça tout va bien, je garde le sourire

Je profite de chaque instant comme si demain, je devais mourir

Я не забуваю, хто я, я не забуваю, звідки я

Я не забуваю, що я був цим рабом на галерах, який почав з нічого

Не забуваю, що для багатьох я був приречений

Але я дізнався, що в житті ніколи не відмовляєшся від стейка

Я не забуваю своє коріння, пишаюся своїм походженням

Я не забуваю той час, коли мій банківський рахунок кричав «голодна смерть»

Я не забуваю ті роки, що бував на провулках

Між вулицею і школою маленький злодій у Марселі

Безтурботний у той час я хотів переробити світ

Футбольний м’яч, маркер, я хотів гризти світ

Але я побачив розрив між мріями та реальністю

Насичення грошима лише погіршує суспільство

Холодильник порожній, але мені нічого не бракувало

Дарон вбивається в завдання, щоб ми наїлися досхочу

Кажуть, ми були бідні, для мене я був мільйонером

Мати і батько - найбільше багатство на землі

Я знав важкі удари, хвороби життя

Шлях усипаний пастками на магістралі життя

Між добром і злом, між землею і небом

Я дивлюся на небо і передаю довіру до Бога

Поки я це пишу, я припаркувався на стоянці

Мене перевірили, знайшли лише недопалки, палиці

Люди називають мене божевільним, коли я читаю свої тексти на червоне світло

Зеленіє, гуде, старі підозріло дивляться на мене

Я простежую свій маршрут, не забуваю, з чого почав

Подаруй мені щастя у відповідь

Це, як вам сказати, трохи нечітко, але ясно в моїй голові

Поетів завжди вважали дурнями

Я простежую свій шлях, не забуваю, звідки я родом

Якщо тобі боляче, стисни дупу, завтра буде краще

Крім того, все добре, я продовжую посміхатися

Я насолоджуюся кожною миттю, ніби завтра мені треба померти

Я знав розпорядок, я навіть займався з нею любов’ю

Даремно витрачав час, щодня вештаючись біля вежі

Цікаво, яка доля чекає на мене завтра

Втомився не трахатися, вибитий з суглобами

Очі кружляли, я програвав дуель проти сну

14:00, цей день схожий на попередній

Мені нема чого втрачати, я знаю, що мені робити

Спробуйте все, перш ніж опинитесь на 6 футів нижче

Я знав ночі сумнівів, цікавився звукозаписними лейблами

Радіо не знайшло для мене місця в їхніх плейлистах

Але вулиця зробила мене тим, ким я є

У ящику є місце, нехай за мною йдуть ті, хто мене любить

Вмикаю радіо, брати заливають Ф.М.

Маш Аллах, я бажаю добра, ревнивий смерд поразки

Треба любити ближнього, те, що любиш для себе

Продовжуйте, продовжуйте, але будьте собою

Я простежую свій маршрут, не забуваю, з чого почав

Подаруй мені щастя у відповідь

Це, як вам сказати, трохи нечітко, але ясно в моїй голові

Поетів завжди вважали дурнями

Я простежую свій шлях, не забуваю, звідки я родом

Якщо тобі боляче, стисни дупу, завтра буде краще

Крім того, все добре, я продовжую посміхатися

Я насолоджуюся кожною миттю, ніби завтра мені треба померти

Мені вже 27, я прожив чверть століття

У житті є шанси, які виявляються, ви повинні ними скористатися

Наплювати на тих, хто вставляє палиці в колеса

Я простежую свій маршрут, не забуваю, з чого почав

Подаруй мені щастя у відповідь

Це, як вам сказати, трохи нечітко, але ясно в моїй голові

Поетів завжди вважали дурнями

Я простежую свій шлях, не забуваю, звідки я родом

Якщо тобі боляче, стисни дупу, завтра буде краще

Крім того, все добре, я продовжую посміхатися

Я насолоджуюся кожною миттю, ніби завтра мені треба померти