Luciole - L'ALCHIMISTE, NeS

J’ai pas perdu mon temps, c’est mon temps qui m’a perdu

On s’efforce de maint’nir des relations, on veut qu'ça perdure

Tu t’isoles, arrête la verdure, j’m’immole au cool-al tous les soirs

J’m’y colle, toi, casse-toi, t’as fait ton temps comme JoeyStarr

J’tiens mieux la longueur pourtant c’est toi qui t’butes au City Stade

Au sein d’la cité, j’stagne

Trop de blases importants à citer c’t’année

Nos postes on veut quitter, s’tailler

Nos potes ont trop vi-ser,

Trop d’peine en moi donc j’ai rempli des cahiers

Squatté les escaliers

Quand est-ce qu’on pète le, eh ouais

'Faut faire les sous, pour l’instant dans la demeure on caille

J’veux du soleil, une plage et des palmiers

avant de se noyer

Sous l’noyer je t'écrirai un poème

On s’barre d’ici, on prend l’large

Tous les jours sur la route comme un bohème

On parle trop, on prend d’l'âge

Merde, quand est-ce qu’on prend d’l’argent?

Quand est-ce qu’on prend d’l’argent?

Moi, j’suis toujours dans ma chambre

On a noyé l’poisson

On a trop bu l’poison

Perdu notre innocence dans la boisson, merde

Je veux aller m’coucher mais j’ai pas sommeil

On s’voit en nous-même, on est assommés

J’vais rentrer à la maison

Lunatique, j’regarde passer la saison

Parfois l’impression d’avoir l’monde sur mes épaules

Et j’m’en veux quand je pense à ce petit qui n’a pas d’eau

Plus rien à foutre de rien donc j’me défonce et je m’isole

Mes yeux brillent que la nuit un peu comme des lucioles

Je suis sorti ce soir, j’ai vu la vie en noir et blanc

La ville éteinte de la vallée brillante comme les dents

J’ai marché des heures sans la notion du temps

Me perdant dans les monts comme

Dans la forêt qui paraît prendre les âmes de ces connards

Moi, je capture les moments dans ma tête comme un Kodak

Cœurs en collision se détruiront en un contact, c’est le contrat

L’amour n’est qu’un compte à rebours

Mais les explosions paraissent si belles

On pense qu’une corde coupée se renoue

Comme les liens de deux âmes qui se font et se défont

Les larmes qui s’en vont lorsque, seul, tu te défonces

On parle de demain donc même plus tu ne réponds

Et tu rétorques tes remords

On a noyé l’poisson

On a trop bu l’poison

Perdu notre innocence dans la boisson, merde

Je veux aller m’coucher mais j’ai pas sommeil

On s’voit en nous-même, on est assommés

J’vais rentrer à la maison

Lunatique, j’regarde passer la saison

Parfois l’impression d’avoir l’monde sur mes épaules

Et j’m’en veux quand je pense à ce petit qui n’a pas d’eau

Plus rien à foutre de rien donc j’me défonce et je m’isole

Mes yeux brillent que la nuit un peu comme des lucioles

Parfois l’impression d’avoir l’monde sur mes épaules

Et j’m’en veux quand je pense à ce petit qui n’a pas d’eau

Plus rien à foutre de rien donc j’me défonce et je m’isole

Mes yeux brillent que la nuit un peu comme des lucioles

Я не витрачав свій час, це був мій час, який витрачав мене

Ми прагнемо підтримувати відносини, ми хочемо, щоб вони тривали

Ви ізолюйтеся, зупиніть зелень, я припалюю себе прохолодним щовечора

Я дотримуюсь цього, ти, розлучайся, ти провів час, як Джоуі Старр

Я краще тримаю довжину, але це ти спотикаєшся на міському стадіоні

У межах міста я стагную

Забагато важливих лайок, щоб процитувати цього року

Свої позиції ми хочемо залишити, викроїти

Наші друзі забагато націлились,

Занадто багато болю в мені, тому я заповнив зошити

Присів на сходи

Коли ми це зруйнуємо, так

«Потрібно заробити гроші, поки що вдома ми згортаємося

Я хочу сонця, пляжу і пальм

перед тим, як потонути

Під горіхом я тобі вірша напишу

Виходимо звідси, злітаємо

Кожен день в дорозі, як богема

Ми занадто багато говоримо, ми старіємо

Блін, коли ми візьмемо гроші?

Коли ми беремо гроші?

Я, я все ще в своїй кімнаті

Ми втопили рибу

Ми випили забагато отрути

Ми втратили невинність у випивці, лайно

Я хочу лягти спати, але мені не спиться

Ми бачимо себе, ми в нокауті

Я йду додому

Лунатик, я спостерігаю за сезоном

Іноді таке враження, ніби весь світ на моїх плечах

І я звинувачую себе, коли думаю про цього маленького, у якого немає води

Мені більше байдуже, тому я кайфую й ізолююся

Мої очі світяться тільки вночі, як світлячки

Я вийшов сьогодні ввечері, побачив життя чорно-білим

Вимерле місто долини, що сяє, як зуби

Я йшов годинами, не відчуваючи часу

Я гублюся в горах

У лісі, який, здається, забирає душі цих поганців

Я, я фіксую моменти в своїй голові, як Кодак

Зіткнення сердець знищить одним дотиком, така угода

Любов - це лише зворотний відлік

Але вибухи виглядають дуже красиво

Вважається, що відірваний пуповина знову зав’язується

Як узи двох душ, які приходять і йдуть

Сльози, які зникають, коли ти кайфуєш на самоті

Ми говоримо про завтра, тому ти більше навіть не відповідаєш

І ти заперечуєш своє каяття

Ми втопили рибу

Ми випили забагато отрути

Ми втратили невинність у випивці, лайно

Я хочу лягти спати, але мені не спиться

Ми бачимо себе, ми в нокауті

Я йду додому

Лунатик, я спостерігаю за сезоном

Іноді таке враження, ніби весь світ на моїх плечах

І я звинувачую себе, коли думаю про цього маленького, у якого немає води

Мені більше байдуже, тому я кайфую й ізолююся

Мої очі світяться тільки вночі, як світлячки

Іноді таке враження, ніби весь світ на моїх плечах

І я звинувачую себе, коли думаю про цього маленького, у якого немає води

Мені більше байдуже, тому я кайфую й ізолююся

Мої очі світяться тільки вночі, як світлячки