Один день из жизни Егора Кузнецова - KYPCK

Видят вожди пересладкие сны,

А я вижу то, что на свете

Им не понятны все мысли мои

Хотя я им дал все ответы.

Мы смотрим друг друга глаза в глаза,

Он свою ложь говорит,

Своей слепотой он умеет блистать

И властью себя оправдать.

Я не знаю,

Как долго держаться могу.

И я не понимаю,

Что я всё ещё живу.

В машине моей лишь бутылка и я,

И звонит мобильник в кармане.

Я не отвечаю, я знаю, кто там,

Я прячу свои мысли в тумане.

Скоро видит она пересладкие сны,

А я вижу то, что на свете

Ей непонятны и лучи зари,

А я нахожу в них ответы.

Я не знаю,

Как долго держаться могу.

Я не понимаю,

Что я всё ещё живу.

Днём — нет.

Ночью — нет.

Бачать вожді пересолодкі сни,

А я бачу те, що на світі

Їм не зрозумілі всі думки мої

Хоча я ним дав усі відповіді.

Ми дивимося один одного очі в очі,

Він свою брехню каже,

Своєю сліпотою він вміє блищати

І владою себе виправдати.

Я не знаю,

Як довго триматись можу.

І я не розумію,

Що я все ще живу.

У машині моєї лише пляшка і я,

І телефонує мобільник у кишені.

Я не відповідаю, я знаю, хто там,

Я ховаю свої думки в тумані.

Скоро бачить вона пересолодкі сни,

А я бачу те, що на світі

Їй незрозумілі і промені зорі,

А я знаходжу в них відповіді.

Я не знаю,

Як довго триматись можу.

Я не розумію,

Що я все ще живу.

Вдень — ні.

Вночі - ні.