Valosula - Kval

Loistan aatteideni latvoissa

Lehtien kuolleiden muassa

Kehoni kuin kelopuun katkenneet oksat

Jotka soissa syvissä huuhtoutuvat

Loisin puhtaassa rungossa

Mietteiden saastaisten muassa

Luontoni kuin lahonnut havupuun oksa

Kaarnan pihkaisen tahraama

Pudota voisin lahosta laesta

Nousta noista karuista soista

Auringon polttavan paahteessa

Kuivua, kuihtua syksyn hohteessa

Runkoni valosulaa ei kosketa

Vain juureni valonnopeudella vajoaa

Runkoni ei tunne sulaa poltetta

Vain juureni valonnopeudella hajoaa

Loistan aatteideni latvoissa

Lehtien kuolleiden muassa

Kehoni kuin kelopuun katkenneet oksat

Jotka soissa syvissä hautautuvat

Ontto viisaus kaatukoon taakasta

Risuiseen polkuun harhaanjohtavaan

Runkoni valosulaa ei kosketa

Vain juureni valonnopeudella vajoaa

Runkoni ei tunne sulaa poltetta

Vain juureni valonnopeudella hajoaa

Я сяю на вершині своїх ідей

Серед мертвих листя

Моє тіло, як зламані гілки ламінарії

Які змиваються в болотистих глибинах

Лоїс в чистій рамці

Серед іншого й думки про нечистих

Моя природа, як гнила хвойна гілка

Пофарбована дьогтем кора

Я міг би впасти з гнилої стелі

Підійміться з тих безплідних боліт

На пекучому сонці

В’януть, в’януть в осінньому сяйві

Легкий розплав мого тіла не торкнувся

Тільки моє коріння тоне зі швидкістю світла

Моє тіло не відчуває розплавленого горіння

Тільки моє коріння розпадається зі швидкістю світла

Я сяю на вершині своїх ідей

Серед мертвих листя

Моє тіло, як зламані гілки ламінарії

Які потопають глибоко в болотах

Нехай порожня мудрість впаде з тягаря

До хиткого шляху до оманливого

Легкий розплав мого тіла не торкнувся

Тільки моє коріння тоне зі швидкістю світла

Моє тіло не відчуває розплавленого горіння

Тільки моє коріння розпадається зі швидкістю світла