ВЫБОР - КУОК

Добро пожаловать в клуб

Добро пожаловать в клуб

Добро пожаловать в клуб

Пожаловать в клуб

Пожаловать в клуб

Пожаловать в клуб

Добро пожаловать

Я не знаю, что из себя представляю

Я не понимаю, о чем я думал, когда выбирал

Между нормальной жизнью или расстоянием

Игнор длиною в вечность от тебя меня достал

И кто из нас может сказать

Правды не видать

И перепутал чувства с мимолетным состоянием

Я выкинул из головы, забыл, не смел писать,

Но оказалось, самолет не развернуть

И не разогнать

Адрес поменять, такси погоди

Хочу в Москву, но меня любят только дома

Я хочу укрыться в Петербурге,

Но я знаю, что та, кто дорожит, скоро уедет в Лондон

От счастья до «мы просто знакомы»

О ненависти к чувствам вне закона

От поцелуя в шею, до ударов по щекам

От ударов я сильнее, и тебе больше дорог

Я бы уехал в Лондон с тобой, но не хотел брать на душу грех

Как же я хочу свалить, вслед за тобою, хоть меня ждут в Москве

Добро пожаловать в клуб «Я один, вас сотня»

Ты где-то там там танцуешь, настроение — «тупо сдохни»

Ты злишься, что я не стесняюсь настроения

Не хочешь говорить и запиваешь все это водкой

Я срываю голос, ты срываешь цепи,

А нафиг я пришел с корабля на бал?

Завтра расскажи о том, что я как будто цербер

Нам двоим надо забить на тех, кто с нами спал

Я не знаю, что из себя представляю

Я не понимаю, о чем я думал, когда выбирал

Между нормальной жизнью или расстоянием

Игнор длиною в вечность от тебя меня достал

От счастья до «мы просто знакомы»

О ненависти к чувствам вне закона

От поцелуя в шею, до ударов по щекам

От ударов я сильнее, и тебе больше дорог

Возьми меня и выкинь

Нахер тебе нужен тот, кто сбережет

И все горит будто Нотр-Дам-де-Пари

Свали из моей жизни и вернись

Свали из моей жизни

Плевать на смысл моих фраз

Да он творческий, не надо его брать всерьез

Я не буду тратить неиссякаемый запас

Своих фальшивых слез

Все это понарошку

Тебе нужна фанатка, Вова

Чтоб без обязательств и любви

Чтобы бегала как хвост и разрешала согрешить

И украшала твою жизнь

Пока ты не сдохнешь

Все это понарошку

И то, что сделал декаданс со мной — это конец

Я подчиняюсь саморазрушению,

Но близкий скажет: «Вова ты, конечно, молодец, но что же дальше?

Какого хрена, Вова?»

Все это не похоже на игру

Ты каждый день с разгона

Будто прыгаешь в дыру

Не зная что на дне

Пуховая кровать или бетонная плита

С тобой твоя орда

Я говорю себе: «Какого хрена, Вова?»

Я говорю себе: «Какого хрена, Вова?»

Я говорю себе: «Какого хрена, Вова?»

Я говорю себе: «Какого хрена, Вова?»

Ласкаво просимо до клубу

Ласкаво просимо до клубу

Ласкаво просимо до клубу

Просимо до клубу

Просимо до клубу

Просимо до клубу

Ласкаво просимо

Я не знаю, що з себе представляю

Я не розумію, про що я думав, коли вибирав

Між нормальним життям чи відстанню

Ігнор довжиною у вічність від тебе мене дістав

І хто з нас може сказати

Правди не бачити

І переплутав почуття з скороминучим станом

Я викинув з голови, забув, не наважився писати,

Але виявилося, літак не розгорнути

І не розігнати

Адреса поміняти, таксі почекай

Хочу в Москву, але мене люблять тільки вдома

Я хочу сховатися в Петербурзі,

Але я знаю, що та, хто дорожить, скоро поїде в Лондон.

Від щастя до «ми просто знайомі»

Про ненависть до почуттів поза законом

Від поцілунку в шию, до ударів по щоках

Від ударів я сильніший, і тобі більше доріг

Я би поїхав у Лондон з тобою, але не хотів брати на душу гріх

Як же я хочу звалити, слідом за тобою, хоч мене чекають у Москві

Ласкаво просимо в клуб «Я один, вас сотня»

Ти десь там танцюєш, настрій тупо здохни

Ти злишся, що я не соромлюся настрою

Не хочеш говорити і запиваєш все це горілкою

Я зриваю голос, ти зриваєш ланцюги,

А нафіг я прийшов з корабля на бал?

Завтра розкажи про те, що я ніби цербер

Нам двом треба забити на тих, хто з нами спав

Я не знаю, що з себе представляю

Я не розумію, про що я думав, коли вибирав

Між нормальним життям чи відстанню

Ігнор довжиною у вічність від тебе мене дістав

Від щастя до «ми просто знайомі»

Про ненависть до почуттів поза законом

Від поцілунку в шию, до ударів по щоках

Від ударів я сильніший, і тобі більше доріг

Візьми мене і викинь

Нахер тобі потрібний той, хто збереже

І все горить ніби Нотр-Дам-де-Парі

Звали з мого життя і повернися

Звали з мого життя

Плювати на сенс моїх фраз

Так він творчий, не треба його брати всерйоз

Я не буду витрачати невичерпний запас

Своїх фальшивих сліз

Все це навмисне

Тобі потрібна фанатка, Вова

Щоб без зобов'язань та любові

Щоб бігала як хвіст і дозволяла згрішити

І прикрашала твоє життя

Поки що ти не здохнеш

Все це навмисне

І те, що зробив декаданс зі мною — це кінець

Я підкоряюся саморуйнуванню,

Але близький скаже: «Вова ти, звичайно, молодець, але що далі?

Якого хрону, Вово?

Все це не схоже на гру

Ти кожного дня з розгону

Ніби стрибаєш у дірку

Не знаючи що на дні

Пухове ліжко або бетонна плита

З тобою твоя орда

Я кажу собі: «Якого хрону, Вово?»

Я кажу собі: «Якого хрону, Вово?»

Я кажу собі: «Якого хрону, Вово?»

Я кажу собі: «Якого хрону, Вово?»