ПРИЕМ - КУОК

Ответь, прием

Ответь, прием, uh

Ответь, прием

Ответь, прием

Ответь

Уа

Ууу

Па-пара-па-пау

Эй, yeah

Эй, эй, эй

Вещий сон

К нам в дом

Она плачет об одном

По обоюдному согласию

Снесет мне крышу надо мной

Я не дружу, блин, с головой

И так грущу, подлагиваю

Каша в голове, но она стучится в дверь

Вечный сон

К вам в дом

Поде-поде-поделом

Мне малая говорит, что свою жизнь считает дном

Что каждый день почти абьюз со стороны дружеских уз

И что в секрете утаить пытались — не смогли, смеюсь

Lifestyle, random

Дама пахнет табаком

Так красиво застывает, когда мысли о плохом

Не могу помочь себе, овладел твоим умом

Мне плевать на то, что чувствуешь ты, когда иду рядом

Я расстроен

Я растроган

Я в настрое боевом

Твои люди, хоть и фейки, респектуют мой альбом

Даже если им зашло, я буду их худшим врагом

Беру за руку, выезжаем, посиди с закрытым ртом (Скр)

Мне надо докопаться — нет обещания

Их поймал на след.

Завещание

Готовит, видя истину, как мой Raptor Ford прет на живца, прыг в тачку

Бледный, будто лица нет

Надо доказать, почему порицаю

Ты мог бы купить хоть пару полицаев

Это глупо, тупо головой мотать, отрицая

Мол: «Зая слепая, не надо конфликтов

Давай отойдем и решим путем мирным»

Я знаю кто за спиной жестикулирует

Руки в кармане, а я импульсивный

Zippo готова, в тебя литр спирта

Не хочешь гореть, как Jan Hus — импонируй

Ты — позер, тогда

Иди и позируй

Тупые кретины, тьфу, грех отстиран

Ответь, прием

Ответь, прием (Yeah, yeah, yeah, yea-eah)

Ответь, прием (Ответь, ответь)

Ответь, прием (Грр, грра)

Вместо крови течет память, время — ветер перемен

Снова шляюсь по кварталам, здесь снует стая гиен

За спиной сквозь омут страха тащу волокиту ног

Не забуду, тех, кто как-то хоть однажды мне помог

Позади остался год

Время нежности и зла

К людям, чье суммарное

Количество свело с ума,

Но теперь ушел последний и сберечь не суждено

Подошедший к концу срок

Любовь в одно лицо

Любовь в одно лицо

Как игра в одни ворота я тащу себя по городу

Будто через болото, эта музыка мне лжет

И вокруг пальца обвела

Я саму стесняюсь врать

Рублю с плеча — бензопила

Словно птица на асфальте, словно ангел без крыла

Я устал от всего трепа, чувства живы до утра

Продрал глаза, умою руки, уходи отсюда, тварь

Давно не сдыхал со скуки, закрываюсь, перестать

Да он зажиточный, кинь его на прожиточный минимум

Кинь его в муравейник ко всем уродам, кретинам

И я кричал: «Это клиника, стой»

Спасай, пока молодой

Финиша видима грань

Циники вымерли

Эти игры затянулись, ты привнес в них нигилизм

Обречение двух судеб на привычный фатализм

Экзистенция змеи

С глаз долой, из сердца вон

Стяну кожу прежней жизни, закатаю под бетон

Оторвать часть от себя, вместе с ней открыть замок

Груз упал, следы остались.

На петле новый виток

Цепь висит на шее плотно.

Удушающий приём

В беспросветном положении сидим, чего-то ждём

И наплевать.

Открою двери, буду воевать

Я найду во всех иуду.

Гадов надо устранять

Пару дней еще побуду в состоянии «не трожь»

Я уже натренирован, понимаю где-тут ложь

Вместо крови течет память, время — ветер перемен

Снова шляюсь по кварталам, здесь снует стая гиен

Відповідай, прийом

Відповідай, прийом, uh

Відповідай, прийом

Відповідай, прийом

Відповідай

Уа

Ууу

Па-пара-па-пау

Гей, yeah

Гей, гей, гей

Віщий сон

До нами в будинок

Вона плаче про одного

За обопільною згодою

Знесе мені дах наді мною

Я не дружу, млинець, з головою

І так сумую, підлагоюю

Каша в голові, але вона стукає в двері

Вічний сон

До вас у будинок

Поді-поде-поділом

Мені мала каже, що своє життя вважає дном

Що кожен день майже аб'юз з боку дружніх зв'язків

І що в секреті приховати намагалися — не змогли, сміюся

Lifestyle, random

Жінка пахне тютюном

Так гарно застигає, коли думки про погане

Не можу допомогти собі, оволодів твоїм розумом

Мені начхати на те, що відчуваєш ти, коли йду поруч

Я засмучений

Я розстроган

Я в настрої бойовому

Твої люди, хоч і фейки, респектують мій альбом

Навіть якщо їм зайшло, я буду їх гіршим ворогом

Беру за руку, виїжджаємо, посидь із закритим ротом (Скр)

Мені треба докопатися — немає обіцянки

Їх упіймав на слід.

Заповіт

Готує, бачачи істину, як мій Raptor Ford пре на живця, стриб у тачку

Блідий, ніби обличчя немає

Треба довести, чому засуджую

Ти міг би купити хоч пару поліцаїв

Це безглуздо, тупо головою мотати, заперечуючи

Мовляв: «Зая сліпа, не треба конфліктів

Давай відійдемо і вирішимо шляхом мирним»

Я знаю хто за спиною жестикулює

Руки в кишені, а я імпульсивний

Zippo готова, в тебе літр спирту

Не хочеш горіти, як Jan Hus — імпонуй

Ти — позер, тоді

Іди і позивай

Тупі кретини, тьху, гріх випраний

Відповідай, прийом

Відповідай, прийом (Yeah, yeah, yeah, yea-eah)

Відповідай, прийом (Відповісти, відповідай)

Відповідай, прийом (Грр, грра)

Замість крові тече пам'ять, час — вітер змін

Знов вештаюсь по кварталах, тут снує зграя гієн

За спиною крізь вир страху тягну тяганину ніг

Не забуду, тих, хто якось хоч одного разу мені допоміг

Позаду залишився рік

Час ніжності та зла

До людей, чиє сумарне

Кількість звела з розуму,

Але тепер пішов останній і зберегти не суджено

Термін, що підійшов до кінця

Кохання в одна особа

Кохання в одна особа

Як гра в одні ворота я тягну себе по місту

Наче через болото ця музика мені бреше

І навколо пальця обвела

Я соромлюся брехати

Рублю з плеча — бензопила

Немов птах на асфальті, немов ангел без крила

Я втомився від тріпа, почуття живі до ранку

Продер очі, вмию руки, йди звідси, тварюка

Давно не зітхав зі нудьги, закриваюся, перестати

Так він заможний, кинь його на прожитковий мінімум

Кинь його в мурашник до всім виродкам, кретинам

І я кричав: «Це клініка, стій»

Рятуй, поки молодий

Фініша видима грань

Циніки вимерли

Ці ігри затяглися, ти приніс в них нігілізм

Приречення двох доль на звичний фаталізм

Екзистенція змії

З очей геть з серця геть

Стяну шкіру колишнього життя, закочу під бетон

Відірвати частину від себе, разом із нею відкрити замок

Вантаж впав, сліди залишились.

На петлі новий виток

Ланцюг висить на шого щільно.

Задушливий прийом

У безпросвітному положенні сидимо, чогось чекаємо

І наплювати.

Відчиню двері, воюватиму

Я знайду у всіх іуду.

Гадів треба усувати

Пару днів ще побуду у стані «не чіпай»

Я вже натренований, розумію десь брехню

Замість крові тече пам'ять, час — вітер змін

Знов вештаюсь по кварталах, тут снує зграя гієн