26-300 - Kuban

Lubię jak dzwoni mój skład i wszyscy

Znają już siebie od lat, wypijmy!

Blasku nabiera ten pan, jak u Lindy

Wiesz kto ma tu wjazd?

Nieliczni

Dzwoni do mnie moja, chce powiedzieć: «Idź spać!»

Nie odbieram bo samolotowy tryb mam

I jak pojebany latam byleby spaść

Bo inaczej do niedzieli nie ma ich brat (tu)

Jak ktoś ma, to mają wszyscy

Nigdy nie było, że nie mamy co pić

Na chodnik leję za wszystkich tych, którzy mogliby z nami tu być

Jak wracam do Opoczna, biorę kwit, biorę kumpli

Jak wracam do Opoczna, to już nic mnie nie wkurwi

Nic mnie nie wkurwi i nikt mnie nie wkurwi

Jak wracam do Opoczna…

Ale mamy nalot, jak chodzi o kubki to się w białe zawsze lało

Pytasz o pigułki?

Nie sprzedaję bo jest mało

A jak o bibułki to nie palę i siemano

Intruzów nie lubimy i emocje biorą górę

I bywają spiny ale zganiamy na wódę

Nie trzymamy linii, to jak tatuaże

Które niektórzy zrobili sobie na fazie za dużej

No ta, często najebani popełniamy faux pas

Każdy osiedlowy alkoholik to zna

I niejednokrotnie dama wali go w twarz

Ale wesołemu się wybacza ot tak

Jak ktoś ma, to mają wszyscy

Nigdy nie było, że nie mamy co pić

Na chodnik leję za wszystkich tych, którzy mogliby z nami tu być

Jak wracam do Opoczna, biorę kwit, biorę kumpli

Jak wracam do Opoczna, to już nic mnie nie wkurwi

Nic mnie nie wkurwi i nikt mnie nie wkurwi

Jak wracam do Opoczna…

Lubię jak dzwoni mój skład i wszyscy

Znają już siebie od lat, wypijmy!

Blasku nabiera ten pan, jak u Lindy

Wiesz kto ma tu wjazd?

Nieliczni

Nigdy nie będzie takiego lata

A wódka taka zimna i pożywna

Nigdy…

Nigdy tak pożywna nie będzie, czujność alpinisty, kiedy lejemy kolejkę

Intelektualiści wychowani przez osiedle

I jak hokeiści — lewo, prawo już po mieście

Myśli dawno już odcięte, są licealiści i jest paru już na rencie

Ej, niedobitki i tacy, co chcą jeszcze

Są stare cipki i te nasze teraźniejsze

Małe miasto ale znasz je, panie władzo, zaraz wyjaśnię

Ale za co?

Już chowam flaszkę i razem na bok, na inną ławkę

No bo niby gdzie mam iść?

Miejscowe atrakcje, poza wódą nie ma nic

Wrócą za godzinę radiowozem, jebać ich

Zostawię napiwek, powiem grzecznie: «Siema!»

im

No co, nie mam racji?

Jak ktoś ma, to mają wszyscy

Nigdy nie było, że nie mamy co pić

Na chodnik leję za wszystkich tych, którzy mogliby z nami tu być

Jak ktoś ma, to mają wszyscy

Nigdy nie było, że nie mamy co pić

Na chodnik leję za wszystkich tych, którzy mogliby z nami tu być

Мені подобається моя команда і всі, хто телефонує

Роками знайомі, вип'ємо!

Цей джентльмен сяє, як у Лінди

Ви знаєте, хто має сюди доступ?

Небагато

Моя мене дзвонить, хоче сказати: «Йди спати!»

Я не відповідаю, бо в мене режим польоту

І як же я лечу, щоб просто впасти

Бо інакше їхнього брата не буде до неділі (тут)

Якщо хтось має, то є у всіх

Ми ніколи не пили нічого

Виливаю на бруківку для всіх, хто міг бути тут з нами

Коли я повертаюся в Opoczno, я беру квитанцію, я беру своїх друзів

Коли я повернуся до Опочно, мене ніщо не роздратує

Ніщо мене не розлютить і ніхто не розлютить

Коли я повернуся до Опочно…

Але у нас наліт, коли справа доходить до чашок, завжди білі наливають

Ви питаєте про таблетки?

Не продаю бо не вистачає

А щодо цигаркового паперу я не курю і привіт

Ми не любимо зловмисників і емоції беруть верх

І закрутки є, але кидаємось на горілку

Ми не зберігаємо лінії, це як татуювання

Що деякі люди зробили на етапі, який був занадто великим

Що ж, ми часто робимо помилки, коли ми п’яні

Це знає кожен сусідський алкоголік

І пані часто б'є його по обличчю

Але веселому прощають просто так

Якщо хтось має, то є у всіх

Ми ніколи не пили нічого

Виливаю на бруківку для всіх, хто міг бути тут з нами

Коли я повертаюся в Opoczno, я беру квитанцію, я беру своїх друзів

Коли я повернуся до Опочно, мене ніщо не роздратує

Ніщо мене не розлютить і ніхто не розлютить

Коли я повернуся до Опочно…

Мені подобається моя команда і всі, хто телефонує

Роками знайомі, вип'ємо!

Цей джентльмен сяє, як у Лінди

Ви знаєте, хто має сюди доступ?

Небагато

Такого літа не буде ніколи

А горілка така холодна і поживна

Ніколи…

Ніколи не буде так поживно, пильність горця, коли ми наливаємо чергу

Інтелігенція, вихована маєтком

І як хокеїсти — наліво, направо вже в місті

Думки давно відсікли, є старшокласники і дехто вже на пенсії

Гей, ті, хто вижив, і ті, хто хоче більшого

Є старі кицьки та наші теперішні

Маленьке місто, але ви це знаєте, офіцере, я поясню

Але для чого?

Я вже ховаю пляшку і разом вбік, до іншої лавки

Ну, бо куди мені піти?

Місцеві пам'ятки, крім води нічого немає

Вони повернуться за годину в поліцейській машині, хрен з ними

Залишу чайові, скажу ввічливо: «Привіт!»

їх

Ну хіба я помиляюся?

Якщо хтось має, то є у всіх

Ми ніколи не пили нічого

Виливаю на бруківку для всіх, хто міг бути тут з нами

Якщо хтось має, то є у всіх

Ми ніколи не пили нічого

Виливаю на бруківку для всіх, хто міг бути тут з нами