When Morning Never Returned - Krohm

From Towers Of Sleep, Down Coiled Steps

I slowly descend to my oneiric dungeons

Knowing that I walk to meet my shadow

And greet pure anguish, pure desecration

I reach an alcove lit by a strange moon

Where a familiar body lies on the ground

What secrets have brought me here?

(Only the breathing trees can know…)

The crystal vision shatters into reflections of frozen blood

As the knife in my hand reveals the final moment

(…in the forest, you will die…)

And the dead rejoice with glee

For the night has bestowed their coldness in me!

Від башти сну, згорнутих сходів

Я повільно спускаюся в свої ониричні підземелля

Знаючи, що я йду назустріч своїй тіні

І вітайте чисту муку, чисту осквернення

Я досягаю алькову, освітленого дивним місяцем

Де знайоме тіло лежить на землі

Які таємниці привели мене сюди?

(Тільки дихальні дерева можуть знати...)

Кришталевий зір розбивається на відблиски замерзлої крові

Коли ніж у моїй руці відкриває останній момент

(...у лісі ти помреш...)

А мертві радіють з радістю

Бо ніч подарувала мені їхній холод!