Ты Должен Знать - Краски

Кто-то эту любовь нарисовал,

Кто-то взял и закрыл за нами дверь.

Ты ушёл и заплакал, наш вокзал,

На прощанье сказал мне слово - верь.

Кто-то выдумал этот страшный бой,

Кто-то метит тебя наивной мечтой.

Почему я не рядом, не с тобой?

Я одна и я плачу в пустоту.

Кто-то скажет тебе сейчас пора,

И не важно теперь, что ты мой брат.

Ты всю ночь под дождём и до утра

Не успеешь понять, кто виноват.

Кто-то знает, наверно, наш секрет,

Кто-то выдумал этот страшный бой,

Ты воюешь, один меня там нет,

Почему я не рядом, не с тобой?

Ты должен знать: я тебя жду,

Только вернись, мальчик ты мой.

Тысячу лет, тысячу зим,

Мальчик, вернись, только живой.

Кто-то эту любовь нарисовал,

Кто-то взял и закрыл за нами дверь.

Ты ушёл и заплакал, наш вокзал,

На прощанье сказал мне слово - верь.

Кто-то выдумал этот страшный бой,

Кто-то метит тебя наивной мечтой.

Почему я не рядом, не с тобой?

Я одна и я плачу в пустоту.

Хтось це кохання намалював,

Хтось узяв та зачинив за нами двері.

Ти пішов і заплакав, наш вокзал,

На прощання сказав мені слово – вір.

Хтось вигадав цей страшний бій,

Хтось мітить тебе наївною мрією.

Чому я не поряд, не з тобою?

Я одна і я плачу у порожнечу.

Хтось скаже тобі зараз час,

І не важливо, що ти мій брат.

Ти всю ніч під дощем та до ранку

Не встигнеш зрозуміти, хто винний.

Хтось знає, мабуть, наш секрет,

Хтось вигадав цей страшний бій,

Ти воюєш, один мене там немає,

Чому я не поряд, не з тобою?

Ти повинен знати: я на тебе чекаю,

Тільки повернися, хлопче ти мій.

Тисячу років, тисячу зим,

Хлопчик, повернися, тільки живий.

Хтось це кохання намалював,

Хтось узяв та зачинив за нами двері.

Ти пішов і заплакав, наш вокзал,

На прощання сказав мені слово – вір.

Хтось вигадав цей страшний бій,

Хтось мітить тебе наївною мрією.

Чому я не поряд, не з тобою?

Я одна і я плачу у порожнечу.