Полыхает -

Полыхает…

Не время браниться сквозь страх

Видеть пламя войны

И слезами кропить на урочищах пепел костров

Всех надежд несбывшихся прах…

Завязав гнев узлом

Склонив головы пить мёд отравленных трав…

Полыхает…

Не время в ступе толочь

Воду рек, по которым виселиц скрип разносился

В осенней ночи

Всех надежд несбывшихся прах

Завязав гнев узлом

Склонив головы пить мёд отравленных трав…

Налитой взгляд Луны

На урочищах мыкаем горе

Бесконечной войны

Земля сыта потоками крови

В заколдованный круг

Мы попали навеки с тобою

Смерти вихрь прижился вокруг

Ядовитой сметая волною

Палає ...

Не час лаятись крізь страх

Бачити полум'я війни

І сльозами кропити на урочищах попіл багаття

Усіх надій нездійснених порох…

Зав'язавши гнів вузлом

Схиливши голови пити мед отруєних трав.

Палає ...

Не час у ступі товкти

Воду рік, по яких шибениць скрип розносився

Осінньої ночі

Усіх надій нездійснених порох

Зав'язавши гнів вузлом

Схиливши голови пити мед отруєних трав.

Налитий погляд Місяця

На урочищах микаємо горе

Нескінченної війни

Земля сита потоками крові

У зачароване коло

Ми потрапили навіки з тобою

Смерті вихор прижився довкола

Отруйної змітаючи хвилею