Kaksonen - Kotiteollisuus

Sarvipäällä karvainen häntä roikkuu koipien välissä

Vuoren mustan sisässä se kulkee riiviö rinnan sisässä

Ja sillä on sisarensa Päivänsäde vankinaan, se pitää sitä omanaan

Vaan sitä uskalla ei kuin matkan takaa tuijottaa

CHORUS: Ja yötä yksin kulkee kaksonen

Maailman loppuun asti miettien

Mikä on outo tunne rinnassa

Ei raukka rakkautta tunnista

Kevät ei riisu hamettaan, odottaa valoa saapumaan, piilostaan

Sillä halla korpikuusen alla vain tiukentaa otettaan

Päivä riutuu vuoren sisässä, nuolee haavojaan, kuolee pois,

kun ei kaksonen tahdo käsistään päästää tätä kauneutta

CHORUS

Kun toinen riutuu pois, heikkenee,

niin toinen miettii miksi pahenee tuo outo tunne polon rinnassa

Ei raukka rakkautta tunnista

Ei silmä näy pimeässä, eikä kulkijasta tästä varjoa lankea

Ei hengityksen huurua näy, ei jälkeä jää kunse käy valkoista hankea

Päivänsäteen ottaa syliin, matka tuonen kylmiin kyliin alkaa ankea

On pimeä tie ja kyyti jäinen, vastassa joukko tuhatpäinen, kuolonkankea

Волохатий хвіст рогової голови звисає між ногами

Усередині гори чорний, він проходить уздовж грудей всередині скрині

І у неї є сестра Князь Сонця, і вона має його

Але не смій дивитися на це

ПРИПІВ: А близнюк бігає ніч один

Думати до кінця світу

Яке дивне відчуття в грудях

Ніякої боягузливої ​​любові впізнати

Весна не знімає спідницю, чекає світла, ховається

Бо мороз під вороном тільки затягує хватку

День впаде в гору, і вона залізе рани й помре;

коли жоден близнюк не хоче відпускати цю красу

ПРИСПІВ

Коли хтось відпадає, він слабшає,

тому інший дивується, чому це дивне відчуття в грудях Поло стає гіршим

Ніякої боягузливої ​​любові впізнати

Ока не видно в темряві, і на вершника не падає тінь

Не з’являються пари дихання, не залишається слідів, коли ви йдете на білий проект

Промені дня захоплюють, подорож до холодних сіл Туонен стає жалюгідною

Є темна дорога, і їзда крижана, зіткнувшись із групою тисячоголових смертоносних палиць