Tuonelan Tuvilla - Korpiklaani

Olpa nuori Joukahainen, laiha poika lappalainen

Piti viikosta vihoa, ylen kauaista kaetta

Laativi tulisen jousen, jalon kaaren kaunistavi:

Kaaren rauasta rakenti, vaskesta selän valavi;

«Karkaeli nuoliansa

Sai vasamat valmihiksi ja jousen jänniteltäväksi»

Sie ampuisitko nyt Väinämöisen ja kaataisitko kalevalaisen

Tuo ilo ilmalta katoisi ja laulu maalta lankeaisi

On ilo ilmalla jo parempi ja laulu maalla laatuisampi

Kuin onpi Manalan mailla, noilla, tuolla Tuonelan tuvilla

Tuonelan tuvilla

Viikon vuotti Väinämöistä, valvoen vajojen päissä

Kuunnellen kujan perällä, vahtaellen vainiolla

Jou’utti tulisen jousen, koppoi kaaren kauneimman

Pään varalle Väinämöisen, surmaksi suvantolaisen

Siitä vanha Väinämöinen suistuvi sulahan

Selästä sinisen hirven

Будь молодим Йоукахайненом, худим хлопчиком з Лаппалайнена

Був тиждень гніву, дуже довга обкладинка

Вишукана вогняна весна, благородне оздоблення арки:

Дугова залізна конструкція, мідне тильне лиття;

«Стріли Каркаелі

Приготував рушниці і напружив пружину »

Ви б зараз застрелили Вяйнямойнена і повалили б Калевалу

Та радість зникне з повітря і пісня впаде з землі

Вже в повітрі краща радість і краща якість в країні

Як у землях Манали, в тих хатах Туонели

Хадесові хатинки

Рік у Вяйнямо, наглядаючи за кінцями сараїв

Прислухаючись до провулку, дивлячись на погоню

Ви не вдарите вогняний лук, стукаючи по найкрасивішій дузі

За голову Вяйнямойнена, яку вбив турист

Від нього тане старий Вяйнямойнен

Спина блакитного оленя