Стая - MORPHEUS

Тут горы пластика

По щекам солёная река стекает

Война как праздник там,

Где моя прожорливая стая правит

Тут горы пластика

По щекам солёная река стекает

Война как праздник там,

Где моя прожорливая стая

размежевав себе тропу

распущенная стая тонет

в собственном соку

в бетонных джунглях как в плену

где потребитель вечно порождает суету

не человек, а Годзилла

каждый новый шаг несёт одни руины

"что будет после нас

разве мне до этого есть дело?"

Тут горы пластика

По щекам солёная река стекает

Война как праздник там,

Где моя прожорливая стая правит

Тут горы пластика

По щекам солёная река стекает

Такая тактика, разве нужен разум,

Когда страсть к деньгам?

тебя слепила среда

ты просто канат

как в строке запятая

не ссы воротник запятнать

когда лживая тать хочет взять

кусок твоего рая

как муха в гранёном стакане

ты мечешься в клетке

сего мироздания

и эти купюры щебечут

тебе тут не светит

тебе тут не светит

прими зверя в себе!

Тут гори пластику

По щоках солона річка стікає

Війна як свято там,

Де моя ненажерлива зграя править

Тут гори пластику

По щоках солона річка стікає

Війна як свято там,

Де моя ненажерлива зграя

розмежувавши собі стежку

розпущена зграя тоне

у власному соку

у бетонних джунглях як у полоні

де споживач вічно породжує суєту

не людина, а Годзілла

кожен новий крок несе одні руїни

"що буде після нас

хіба мені до цього є справа?

Тут гори пластику

По щоках солона річка стікає

Війна як свято там,

Де моя ненажерлива зграя править

Тут гори пластику

По щоках солона річка стікає

Така тактика, хіба потрібний розум,

Коли пристрасть до грошей?

тебе зліпило середовище

ти просто канат

як у рядку кома

не си комір заплямувати

коли брехлива тать хоче взяти

шматок твого раю

як муха в гранчастій склянці

ти кидаєшся в клітці

цього світобудови

і ці купюри щебечуть

тобі тут не світить

тобі тут не світить

прийми звіра у собі!