Мечта - Конец фильма

В небе Луна, она из окна

Зовёт, дробясь, дрожа в огнях одиночеств.

Ночь накрыла нас всех, смех

Душевнобольных, скользящих по склонам крыш,

И ты с ними хохочешь

Хочешь умирать чужой жизнью во сне,

Петь слепой прокажённой весне?

Чёрной тенью в холодном лесу

Ветви рук вновь сожмут пустоту!

Но Мечта с небес

Тебе

Воет волком,

Петляя кружит,

В клочья рвёт

Твою жизнь.

Мечта ведёт к беде,

Она, как кровь, что в нас с тобой бежит.

Трансформер — мутант, врачи, кандидаты наук,

Инопланетные черви —

Всё это реальность, мой друг!

Шварценеггер в лапах космических жаб

Слишком слаб,

Он не может поднять стакан,

Ты должен помочь себе

Сам!

Можешь решить, что ты новый герой,

И будешь растерзан толпой,

Страх, липкий, как кольца змеи

Пропитал годовые слои…

Попробуй, вот пропасть, вот край,

Вот здесь та граница,

Игра смысла в разнице слов:

«Висилица», «веселиться»,

И, кажется,

Самоубийца — вовсе не тот,

Кто хочет убиться,

А тот, кто при жизни не смог,

С мыслю о смерти

Смириться.

Жаль не верить, что мир справедлив,

Нас всех унесёт в водослив,

Но даже, кидаясь с моста,

Не забыть, как смеётся Мечта…

У небі Місяць, вона з вікна

Кличе, дроблячись, тремтячи в вогнях самотності.

Ніч накрила нас усіх, сміх

Душевнохворих, що ковзають по схилах дахів,

І ти з ними регочеш

Хочеш помирати чужим життям у сні,

Співати сліпий прокаженої весни?

Чорною тінню в холодному лісі

Гілки рук знову стиснуть порожнечу!

Але Мрія з небес

Тобі

Виє вовком,

Петля кружляє,

Шматки рве

Твоє життя.

Мрія веде до біди,

Вона, як кров, що в нас з тобою біжить.

Трансформер — мутант, лікарі, кандидати наук,

Інопланетні черв'яки—

Все це реальність, мій друже!

Шварценеггер у лапах космічних жаб

Занадто слабкий,

Він не може підняти склянку,

Ти маєш допомогти собі

Сам!

Можеш вирішити, що ти новий герой,

І будеш роздертий натовпом,

Страх, липкий, як кільця змії

Просочив річні шари.

Спробуй, ось прірва, ось край,

Ось тут та кордон,

Гра сенсу в різниці слів:

«Висилиця», «веселитися»,

І, здається,

Самогубець - зовсім не той,

Хто хоче убитися,

А той, хто за життя не зміг,

З думкою про смерть

Змиритись.

Шкода не вірити, що світ справедливий,

Нас усіх віднесе у водослив,

Але навіть, кидаючись з мосту,

Не забути, як сміється Мрія…