В Мытищах - Коля ROTOFF

Как бывает лишь кефир обезжиренный,

Вдруг захочется любви.

Неожиданно.

Общества ячейки нет — так обидно.

И не ждёт меня обед.

Очевидно.

И в этот час одиночества

Отправляюсь на вокзал — очень хочется.

Несчастная любовь…

Несчастная любовь на вокзале в Мытищах.

Несчастная любовь…

Несчастная любовь обошлася в две тыщи.

Читал тебе стихи — ты просила наличку.

Любила ровно час — упорхнула птичкой.

Упорхнула птичкой.

Я не знаю, что со мной.

Непривычно.

Очарован я тобой.

Безгранично.

И теперь, когда в моей жизни всё не то,

Очень хочется туда, где любви полно.

И в этот час одиночества

Отправляюсь на вокзал — очень хочется.

Несчастная любовь…

Несчастная любовь на вокзале в Мытищах.

Несчастная любовь…

Несчастная любовь обошлася в две тыщи.

Читал тебе стихи — ты просила наличку.

Любила ровно час — упорхнула птичкой.

Упорхнула птичкой

Несчастная любовь…

Несчастная любовь на вокзале в Мытищах.

Несчастная любовь…

Несчастная любовь обошлася в две тыщи.

Читал тебе стихи — ты просила наличку.

Любила ровно час — упорхнула птичкой.

Истеричка!

Як буває лише кефір знежирений,

Раптом захочеться кохання.

Несподівано.

Суспільства осередку немає — так прикро.

І не чекає мене обід.

Очевидно.

І в цю годину самотності

Вирушаю на вокзал дуже хочеться.

Нещасна любов…

Нещасливе кохання на вокзалі в Митищах.

Нещасна любов…

Нещасливе кохання обійшлося в дві тисячі.

Читав тобі вірші—ти просила готівку.

Любила рівно годину,— пурхнула пташкою.

Упорхнула пташкою.

Я не знаю що зі мною.

Незвично.

Зачарований я тобою.

Безмежно.

І тепер, коли в моєму житті все не то,

Дуже хочеться туди, де кохання повно.

І в цю годину самотності

Вирушаю на вокзал дуже хочеться.

Нещасна любов…

Нещасливе кохання на вокзалі в Митищах.

Нещасна любов…

Нещасливе кохання обійшлося в дві тисячі.

Читав тобі вірші—ти просила готівку.

Любила рівно годину,— пурхнула пташкою.

Упорхнула пташкою

Нещасна любов…

Нещасливе кохання на вокзалі в Митищах.

Нещасна любов…

Нещасливе кохання обійшлося в дві тисячі.

Читав тобі вірші—ти просила готівку.

Любила рівно годину,— пурхнула пташкою.

Істеричка!