Вероломна - Койоты

Уронил, но успел поймать,

Чудом удержал, теперь боюсь что уроню опять

Сохранил, уберёг,

Чтобы было так, делал всё что только мог

Из огня вынимал

Надо было спать — не спал

Ты вероломна, ты бомба!

Самолет меня унесет,

Я тебя беру с собой — двоем растопим мира лед,

Чтобы жар, чтобы пыл,

Чтобы никогда никто его не погасил

Через век скажут вновь:

Вот это была Любовь

Ты вероломна, ты бомба!

Я знаю, что теперь

Вот сюда, в эту дверь

Мне с тобой теплей, веселей

Из шерсти одеялко

Как в окна льется свет,

Ни одной тучи нет

Временомобиль

Сотни миль

Искал тебя безумно доолгаа

Торопись, нас не будут ждать

Слышишь рев турбин, моторы ловят время улетать

Далеко, навсегда

Я вода в реке, я меняю берега

Не один я — с тобой,

И не надо мне другой

Ты вероломна, ты бомба!

Посмотри на меня скорей,

Я похож на ключ, хранящий тайны тысячи дверей,

За одной из них ты

Только птиц крыло не боится высоты

На огонь ветер дул

Только бы не спать — уснул

Не удержалась — взорвалась!

Я знаю, что теперь

Вот сюда, в эту дверь

Мне с тобой теплей, веселей

Из шерсти одеялко

Как в окна льется свет,

Ни одной тучи нет

Временомобиль

Сотни миль

Искал тебя безумно доолгаа

Впустив, але встиг зловити,

Дивом утримав, тепер боюсь що впустлю знову

Зберіг, уберіг,

Щоб було так, робив усе, що тільки міг

З вогню виймав

Треба було спати — не спав

Ти віроломна, ти бомба!

Літак мене віднесе,

Я тебе беру з собою — двом розтопимо світу лід,

Щоб жар, щоб запал,

Щоб ніколи ніхто його не погасив

Через століття скажуть знову:

Ось це була Любов

Ти віроломна, ти бомба!

Я знаю, що тепер

Ось сюди, в ці двері

Мені з тобою тепліше, веселіше

З вовни ковдра

Як у вікна ллється світло,

Жодної хмари немає

Часомобіль

Сотні миль

Шукав тебе божевільно

Поспішай, на нас не чекатимуть

Чуєш рев турбін, мотори ловлять час відлітати

Далеко, назавжди

Я вода в ріці, я міняю береги

Не один я з тобою,

І не треба мені інший

Ти віроломна, ти бомба!

Подивись на мене швидше,

Я схожий на ключ, що зберігає таємниці тисячі дверей,

За однією з них ти

Тільки птахів крило не боїться висоти

На вогонь вітер віяв

Тільки би не спати — заснув

Не втрималася — вибухнула!

Я знаю, що тепер

Ось сюди, в ці двері

Мені з тобою тепліше, веселіше

З вовни ковдра

Як у вікна ллється світло,

Жодної хмари немає

Часомобіль

Сотні миль

Шукав тебе божевільно