Faiseur de pluie - Kohndo, Gas, Kohndo, Gas

J’attends le faiseur de pluie, on m’a dit qu’il viendrait me voir

Il doit nettoyer nos vies et puis la saleté des trottoirs

J’attends qu’il daigne se lever, ce gros feignant prend son temps

Et moi dans mon quartier, tout seul, j’attends perdu sur un banc

La télé m’annonçait du chaud, chaque été brûle dans nos blocs

Entre la pierre et la chaux, les frangins rougissent et débloquent

J’attends le faiseur de pluie, hier j’ai manqué mon but

Posté à l’angle de ma rue, je crains qu’il n’soit pas venu

Ici les gens n’y croient pas, les anges ont la poussière mais pas d’ailes

Personne ne croit qu’un espoir mène au septième ciel

J’suis qu’un con d’plus, mon frère dit qu’j’attends le déluge

J’empile les ans comme des lustres, dis qu’le bon Dieu m’gruge

Trop hautes mes aspirations, trop basse mon agitation

J’vis dans mes contradictions et manque d’imagination

Le faiseur de pluie?

Savoir si demain viendra?

Les rêves qui hantaient mes nuits me disent «ne l’attends pas!»

Je n’suis qu’un faiseur de rêve, demain n’a plus d’importance

Mes mots ont perdu leur sève, j’ressens la vie sous substances

J’attends le faiseur de pluie qu’il ressuscite enfin mes racines

Perdu dans la nuit, j’attends qu’il m’fasse l’effet de la morphine

C’est moi qu’t’attends, fils… hein hein!

En dilettante, assis tu persistes… hein hein !

Les ruelles sombres ici ont l’air triste… hein hein !

T’attends les signes, regarde encore, j’suis… hein hein !

Qu’ai-je vraiment à offrir?

Le faiseur de pluie prends nos cœurs

Il vient balayer nos rues, s’accapare nos craintes et nos peurs

Les transforme en nuages, regarde, le ciel indique ses présages

J’suis sur un rivage, perdu dans l’horizon des cages

C’est la pierre qui parle

Hier encore j’ai vu des hommes j’te jure

En uniforme… bien sûr

Brûler des sommes astronomiques hein?

Au comptoir anémique

L’alcool imprégné dans mes veines, j’voudrais être amnésique

Y a rien à faire, ici on perd son temps au profit du vent

Personne ne tremble, et dans l’obstination on flambe

Y a pas d’fumée sans shit, peu d’larmes sans qu’un spliff crame

Y a peu d’femmes qu’on aime, et trop d’elles ont vu l’drame

J’attends depuis qu’on m’annonce sa venue son heure

La sécheresse de mon cœur m’oblige à prendre des vapeurs

Trop disent que j’suis perdu, peu sont convaincus

Qu’il passera par mon squat, j’suis qu’un tox mis sous perfu!

J’attends le faiseur de pluie, j’attends qu’il vienne

Qu’il m’illumine dans c’dilemme, qu’il m’apaise!

C’est moi qu’t’attends, fils… hein hein!

En dilettante, assis tu persistes… hein hein !

Les ruelles sombres ici ont l’air triste… hein hein !

T’attends les signes, regarde encore, j’suis… hein hein !

T’attends le faiseur de pluie et ce depuis d’nombreuses années

Ton espoir est tellement fané, dis, saurais-tu l’reconnaître?

Saurais-tu voir son visage dans la foule, dans cette nuée d'âmes en peine?

Dans ces regards qui t’refoulent tous comme dénués d’amour panne

Dans vos cœurs une panne qui s'étend, épidémique

Et traversent les pores de vos peaux, vous sépare, vous dynamite

Y a comme un flou qui a fini par vous rendre fous

Comme des douleurs alcoolisées qu’ont fini par vous rendre soûls

Regarde autour, jette un œil derrière les tours

Vois l’monde sous un nouveau jour

Car j’suis ton faiseur d’pluie

Quels sont tes souhaits les plus chers?

hein hein!

Réfléchis bien!

Tu dis qu’le bon Dieu t’gruge et c’est l’gâchis qu’tu maintiens?

Regarde où elle pouvais t’aimer, le bordel que t’as semé

Repenses-y quand les nuits s'étirent lentement sans qu’vienne le sommeil

Tu possèdes c’qu’il manque à d’autres et tu voudrais bien c’qu’ils ont

La violence de la vie t’berce dans l’univers d’un schizo

Tu cherches l’oasis dans ce désert

C’est dans ton cœur qu’elle existe

Réserve un peu d’sève pour qu’tes rêves résistent, fils

Faiseur de pluie on peut tous l'être pour quelqu’un

Après, l’sursaut t’appartient

T’inquiète, le destin fera l’reste!

C’est moi qu’t’attends, fils… hein hein!

En dilettante, assis tu persistes… hein hein !

Les ruelles sombres ici ont l’air triste… hein hein !

T’attends les signes, regarde encore, j’suis… hein hein !

Чекаю дощового, мені сказали, що він прийде до мене

Він повинен очистити наше життя, а потім і бруд з тротуарів

Я чекаю, поки він встане, цей великий ледар не поспішає

А я в своєму околиці, зовсім один, я чекаю заблуканий на лавці

Телевізор сказав мені жарко, кожне літо горить у наших кварталах

Між каменем і вапном брати червоніють і розкриваються

Чекаю дощового, вчора я промахнувся

Опубліковано на розі моєї вулиці, боюся, що він не прийшов

Тут люди не вірять, у ангелів є порох, але немає крил

Ніхто не вірить, що надія веде на сьоме небо

Я просто черговий ідіот, мій брат каже, що я чекаю повені

Я нагромаджую роки, як люстри, кажу, що добрий Господь мене обманює

Занадто високі мої прагнення, занадто низька моя неспокійність

Я живу в своїх суперечностях і відсутності уяви

Виробник дощу?

Знаєте, чи настане завтра?

Сни, які переслідували мої ночі, кажуть мені: «Не чекай його!»

Я лише творець мрій, завтрашній день більше не має значення

Мої слова втратили свою силу, я відчуваю життя під речовинами

Я чекаю, коли дощник нарешті воскресне моє коріння

Загублений у ночі, я чекаю, коли він відчує себе морфію

Ти чекаєш мене, синку... га-га!

Як дилетант, сиди ти наполягай... ага!

Темні провулки тут виглядають сумними… ха!

Чекаєш на знаки, подивись ще раз, я... е-е-е!

Що я насправді можу запропонувати?

Творець дощу забирає наші серця

Він приходить підмітати наші вулиці, перемагає наші страхи та страхи

Перетворіть їх у хмари, подивіться, небо показує свої прикмети

Я на березі, заблукав у обрії кліток

Це камінь, який говорить

Вчора я знову побачила чоловіків, клянусь

У формі… звісно

Спалювати астрономічні суми, так?

На прилавку анемії

Алкоголь, що просочився в моїх венах, хотів би впасти в амнезію

Нема чого робити, тут ми витрачаємо час на користь вітру

Ніхто не тремтить, а в упертості ми палаємо

Немає диму без лайна, мало сліз без палаючого лоскута

Мало жінок, яких ми любимо, і занадто багато з них бачили цю драму

З тих пір я чекав, щоб мені повідомили про його прихід

Сухість мого серця змушує мене приймати перегар

Багато хто каже, що я загублений, мало хто переконаний

Що він пройде мій присідання, я просто наркоман на крапельниці!

Чекаю дощового, чекаю, коли він прийде

Нехай він просвітить мене в цій дилемі, нехай він мене заспокоїть!

Ти чекаєш мене, синку... га-га!

Як дилетант, сиди ти наполягай... ага!

Темні провулки тут виглядають сумними… ха!

Чекаєш на знаки, подивись ще раз, я... е-е-е!

Ви чекали на створення дощу і вже багато років

Твоя надія так змарніла, скажи, ти впізнаєш її?

Чи можна було побачити його обличчя в натовпі, в цій хмарі загублених душ?

У цих поглядах, які пригнічують вас усіх як позбавлених любовного зриву

У ваших серцях поширюється розлад, епідемія

І перетнути пори твоїх шкур, розлучити вас, розбити вас

Наче розмитість, яка в кінцевому підсумку звела вас з розуму

Як алкогольні болі, які в кінцевому підсумку нап’яніли

Озирніться, зазирни за вежі

Побачити світ у новому світлі

Бо я твій творець дощу

Які ваші найдорожчі побажання?

ага!

Добре подумай!

Ви кажете, що добрий Господь обманює вас, і це безлад, який ви тримаєте?

Подивіться, де вона могла б вас полюбити, безлад, який ви зробили

Подумайте про це, коли ночі тягнуться повільно без сну

У вас є те, чого не вистачає іншим, і ви хотіли б того, що мають вони

Життєве насильство потрясає вас у всесвіті шизо

Ви шукаєте оазис у цій пустелі

У вашому серці воно існує

Запаси трохи соку, щоб твої мрії встояли, сину

Ми всі можемо бути для когось виробниками дощу

Після цього сплеск належить вам

Не переживайте, все інше зробить доля!

Ти чекаєш мене, синку... га-га!

Як дилетант, сиди ти наполягай... ага!

Темні провулки тут виглядають сумними… ха!

Чекаєш на знаки, подивись ще раз, я... е-е-е!