As The Star Dies... - Knives Exchanging Hands

As I lay awake on these sheets of crimson

I am reminded of an oath made to me

That there would never be a day

When I would feel unwanted by your eyes or by your heart

The past comes to fruition, and now we both see ourselves

Without the hindrance of a past time

Wounds like these seem to open, once inhabited cocoons

And like the pain, it is born into my soul

We’ve lost our way now that your light has faded

Day by day, into the night sky

How could we have become so wrong?

How could you truly know what’s in my heart

All that was good in me has died in your arms tonight

How could I sit back and watch all the poison in the world collapse in your

heart?

Your light now haunts the absence of a true-felt heart

Your light as died out in this darkness

These dark skies prove more for me

How do I turn my heart and walk away?

How could openness bring so much lies?

So fucking much deceit

My way home lost forever under my starless skies

Коли я не спав на ціх листах малинового кольору

Я нагадую присягу, дану мені

Щоб ніколи не було ні дня

Коли я відчуваю себе небажаним у твоїх очах чи в твоєму серці

Минуле приносить свої плоди, і тепер ми обидва бачимо себе

Без перешкод минулого часу

Такі рани, здається, відкриваються, колись населяли кокони

І як біль, він зароджується в моїй душі

Ми заблукали тепер, коли твоє світло згасло

День у день, у нічне небо

Як ми могли стати такими неправими?

Як ти міг знати, що в моєму серці

Все, що було в мені, померло у твоїх руках цієї ночі

Як я міг сидіти склавши руки і дивитися, як вся отрута в світі згортається в твоїй

серце?

Ваше світло тепер переслідує відсутність справжнього серця

Твоє світло згасло в цій темряві

Це темне небо для мене більше

Як розвернути серце й піти?

Як відкритість може принести стільки брехні?

Так багато обману

Мій шлях додому назавжди втрачений під моїм беззоряним небом