Cry No More - Kj-52

The boy stepped out his house on to the sidewalk

Looked down the street on his block and then he just stopped

And tied the shoes on his feet and then he just walked

It was the middle of the week outside was real hot

He told his dad where he would be now and what not

Said he would go down by trees near the bus stop

The clock read quarter to three and he just thought I’ll sneak around and play

hide and seek in the back lot

And on his way to the spot a man from upstairs

Told him to stop and come here and he just stared

At this little boy of seven years with brown hair

And as he came near the man whispered in his ear

What he said left him numb frozen with fear

He wanted to run but his feet wouldn’t go anywhere

He wanted to scream but he couldn’t he was glued there

He wanted to leave but he wouldn’t he was too scared

Cry no more

You don’t have to cry no more

Don’t cry no more

You don’t have to cry no more

What happened that day left him changed forever

A day he wished he could erase and never remember

He tried to block out the pain as he got older

But he was consumed with hate now for this neighbor

And everyday he was ashamed when he saw himself

So ashamed that he proclaimed that he would never tell

Blocked out the memory of the pain so he’d never feel

He’d pretend to be okay and hide in his shell

He’d try to put a smile on his face like all was well

But this child couldn’t change what he really felt

He blamed God for the cards that he was dealt

His heart grew hard by the time he was twelve

Began to fall apart and his grades start to fail

Until the day he cried to God asking for His help

He wanted to find and start a new life for himself

He closed his eyes and into the arms of Christ he fell

Cry no more

You don’t have to cry no more

Don’t cry no more

You don’t have to cry no more

Everything you heard the boy would never speak

He held it all inside until he turned fifteen

I know that might be hard for you to believe

But he couldn’t talk about it until God set me free

See way back when he was seven years old

He was sexually abused but no one was ever told

With nowhere to turn and no place to go

See he thought he could get through and maintain control

But little did he know he couldn’t make it on his own

But that was just the time when you came through to show

How much You loved him and You wanted him to know

That You would never leave and You would never go

And You taught him to forgive and gave peace to his soul

And now he truly lives cause You made him whole

From that day ever since he ain’t never been alone

That’s why he’d convinced he don’t have to cry no more

Cry no more

You don’t have to cry no more

Don’t cry no more

You don’t have to cry no more

Хлопчик вийшов зі свого будинку на тротуар

Подивився на вулицю свого кварталу, а потім просто зупинився

І зв’язав черевики на ногах, а потім просто пішов

Була середина тижня, надворі було справжнє спекотно

Він розповів батькові, де він буде зараз, а що ні

Сказав, що зійде на дерева біля автобусної зупинки

Годинник показував без чверті три, і він просто подумав, що я підкрадусь і пограю

хованки на задньому майданчику

І по дорозі до місця чоловік згори

Сказав йому зупинитися й підійти сюди, а він просто дивився

У цього маленького хлопчика семи років із каштанове волоссям

І коли він наблизився, чоловік прошепотів йому на вухо

Те, що він сказав, заніміло від страху

Він хотів бігти, але його ноги нікуди не йшли

Він хотів кричати, але не міг, був приклеєний

Він хотів піти, але не хотів, був надто наляканий

Не плачте більше

Вам більше не потрібно плакати

Більше не плач

Вам більше не потрібно плакати

Те, що сталося того дня, змінило його назавжди

День, який він хотів би стерти й ніколи не згадувати

Він намагався заблокувати біль, як стаючи старше

Але тепер він був охоплений ненавистю до цього сусіда

І щодня йому було соромно, коли бачив себе

Так соромно, що він оголосив, що ніколи не розповість

Заблокував спогад про біль, щоб він ніколи не відчував

Він робив вигляд, що все в порядку, і ховався у своєму панцирі

Він намагався посміхнутися на обличчі, наче все добре

Але ця дитина не могла змінити того, що вона насправді відчувала

Він звинувачував Бога за карти, які йому роздали

Коли йому виповнилося дванадцять, його серце стало важким

Почав розвалюватися, і його оцінки починають падати

Аж до того дня, коли він крикнув до Бога, просячи Його допомоги

Він бажав знайти й почати нове життя для себе

Він заплющив очі й упав у обійми Христа

Не плачте більше

Вам більше не потрібно плакати

Більше не плач

Вам більше не потрібно плакати

Все, що ви чули, хлопчик ніколи не промовить

Він тримав все це всередині, поки йому не виповнилося п’ятнадцять

Я знаю, що вам важко повірити

Але він не міг говорити про це поки Бог не звільнив мене

Подивіться назад, коли йому виповнилося сім років

Він зазнав сексуального насильства, але нікому про це нічого не сказали

Немає куди повернутись і не куди поїхати

Побачте, він думав, що може пройти і зберегти контроль

Але він не знав, що не зможе зробити це сам

Але це був саме той час, коли ви прийшли показати

Як сильно Ти любив його і хотів, щоб він знав

Що Ти ніколи не підеш і ніколи не підеш

І Ти навчив його прощати і дав спокій йому душі

І тепер він справді живе, бо Ти зробив його здоровим

З того дня, відтоді він ніколи не був один

Ось чому він переконав, що йому більше не потрібно плакати

Не плачте більше

Вам більше не потрібно плакати

Більше не плач

Вам більше не потрібно плакати