После дождя - Китай

Ключ тебе верну, и двери не открыться.

Мне в свою страну.

Ты знаешь, я пришёл проститься,

Проститься.

Это только дым, и в нём на не укрыться,

Пачка на двоих, по вискам стучит: «Проститься,

Проститься...»

Солнце, отпусти меня!

Ну ладно, пока,

Мне в облака.

Я знаю о том,

Что будет потом,

После дождя.

Алою водой на кухне не напиться,

Я дышал тобой, но знаешь,

Нам пора проститься,

Проститься.

Солнце, отпусти меня!

Ключ тобі поверну, і двері не відчиняться.

Мені до своєї країни.

Ти знаєш, я прийшов попрощатися,

Попрощатися.

Це тільки дим, і в ньому не сховатися,

Пачка на двох, по скронях стукає: «Проститися,

Попрощатися...»

Сонце, відпусти мене!

Ну добре бувай,

Мені у хмари.

Я знаю про те,

Що буде потім,

Після дощу.

Алою водою на кухні не напитися,

Я дихав тобою, але знаєш,

Нам час попрощатися,

Попрощатися.

Сонце, відпусти мене!