Боль - KIRIKIRI

Запутаны локоны

Тону я медленно шепотом

Ты не услышишь

Будто бы в коконе кукла

Под твоими лапами я только чище

Минорными нотами

Грязными тропами

В питерском омуте движа

Смущенные, но на «ты»

Со святым трепетом мы так хотели быть ближе

И что мы сделали с нами?

Мы ведь горя не знали

Мы ведь любили, цвели и мечтали

Касались мирами, касались телами

И что мы следи с нами?

Мы потеряли весь смысл в скандале

Я утопила весь трепет слезами

Ты сжёг все доверие гневом и племенем

Слова прорезают на сквозь

Неконтролируем злость

Грудь колесом у обоих, искры из глаз

Мы ведь оба заложники боли

Мы едины, мы врозь

Да мне тела не жалко, ты брось

Ты все твердил быть со мной это муки,

Но чьей же кровью испачканы руки?

Эта та же кровь что и на моих губах

Я окроплю ею алтарь, зажгу свечу, а после буду в хлам

Да, я демоница, я веду себя как тварь,

А ты защитник оппозиции, ты лишь мой святой бунтарь

Я сама все заслужила, о потомок самураев

Заключив душу в темницу из-за страха лишь страдаю

Я ведь темная демница, сбежавшая из рая,

Но твоё имя в странице

Ты моей кровью подписал ее

Запутаны локоны

Тону я медленно шепотом

Ты не услышишь

Будто бы с коконе кукла

Под твоими лапами я только чище

Минорными нотами

Грязными тропами

В питерском омуте движа

Смущенные, но на «ты»

Со святым трепетом мы так хотели быть ближе

Заплутані локони

Тону я повільно пошепки

Ти не почуєш

Начебто в коконі лялька

Під твоїми лапами я тільки чистіше

Мінорними нотами

Брудними стежками

В пітерському вирі двигуна

Зніяковілі, але на «ти»

Зі святим трепетом ми так хотіли бути ближче

І що ми зробили з нами?

Ми адже горя не знали

Ми ведь любили, цвіли і мріяли

Торкалися світами, стосувалися тілами

І що ми стеж з нами?

Ми втратили весь сенс у скандалі

Я втопила весь трепет сльозами

Ти спалив усю довіру гнівом і племенем

Слова прорізають на крізь

Неконтрольований агресія

Груди колесом у обох, іскри з очей

Ми обидва заручники болю

Ми єдині, ми нарізно

Так мені тіла не шкода, ти кинь

Ти все твердив бути зі мною це муки,

Але чиєю ж кров'ю забруднені руки?

Ця та ж кров що і на моїх губах

Я окроплю нею вівтар, запалю свічку, а після буду в мотлох

Так, я демониця, я поводжуся як тварюка,

А ти захисник опозиції, ти лиш мій святий бунтар

Я сама все заслужила, про нащадок самураїв

Уклавши душу в темницю через страх лише страждаю

Я ж темна демниця, що втекла з раю,

Але твоє ім'я в сторінці

Ти моєю кров'ю підписав її

Заплутані локони

Тону я повільно пошепки

Ти не почуєш

Мовби з коконом лялька

Під твоїми лапами я тільки чистіше

Мінорними нотами

Брудними стежками

В пітерському вирі двигуна

Зніяковілі, але на «ти»

Зі святим трепетом ми так хотіли бути ближче