Arbol - Kinto Sol

Sopla el viento bañándome en polvo,

Soy necesitado veces un estorbo

En el mismo lugar nunca me he movido

Yo sé mi destino morir donde he nacido

Noches en vela días esperan

Siempre de pie dando ojos al que vuela

He sido testigo de conversaciones

Estado presente donde juran sus amores

Mi amigó un niño luego adolecentes

Sin querer queriendo conozco mucha gente

Siempre ha sido mi mejor amigo un perro

Extraño mis parientes que viven en el cerro

Aire puro necesitan los pulmones

Vital para la vida escúchenme señores

Nadie se da cuenta que pasan los años

La marca se ha quedado no me olvido de los años.

No importa el apellido tampoco el nombre

Enfrento el destino antes que estorben

Sin permiso me en puesto a su servicio

Sin estar de acuerdo como un sacrificio

Cerio callado sin poder hablar

Lo que hacen conmigo lo pueden pagar

Mi piel morena llena de arrugas en mi cuerpo

Aun sigo vivo y me tratan como muerto

Todo aquel es materiales todo por la feria

Si supieran mi dolor otra cosa aquí seria

Llora y juega siempre con sonrisa

Que al final nos vamos todos en cenizas

Una simple hormiga camina por mi cuerpo

Esta me recuerda cómo pasa el tiempo

Cada momento es importante en esta vida

Porque en un segundo esta se termina

Muchos de mis hijos con el viento se an marchado

Otros siguen cerca conmigo se an quedado

Bendita sea el agua sin ella moriría

Los niños con su juego me an hecho compañía

Amigos que tuve les toco la misma suerte

El tiempo a todos dobla aunque estés muy fuerte

Soy el primero en ver salir el sol

Me acompañan los pájaros cantando su dolor

Su calor se termina conmigo

Que me traten igual es lo único que pido

Sé que algún día todo esto va pesarles

Sigo aquí esperando que vengan a cortarme

(Gracias a Ernesto hernandez hernandez por esta letra)

Вітер віє, купаючи мене в пилу,

Я нужденний іноді заважаю

Туди ж я ніколи не переїжджав

Я знаю свою долю померти там, де я народився

Безсонні ночі дні чекають

Завжди стоїть, подаючи очі тому, хто літає

Я був свідком розмов

Держава подарунок, де клянуться їхні кохання

Мій друг дитина тоді підлітки

Не бажаючи, я знаю багато людей

Моїм найкращим другом завжди був собака

Я сумую за рідними, які живуть на горі

Чисте повітря необхідне легеням

Важливо для життя слухати мене, панове

Ніхто не розуміє, що роки минають

Бренд залишився, я не забув протягом багатьох років.

Не має значення ні прізвище, ні ім’я

Я зустрічаюся з долею, перш ніж вони завадять

Без дозволу я віддаю себе до ваших послуг

Не погоджуючись, як жертву

Беззвучний церій не може говорити

Те, що вони роблять зі мною, вони можуть заплатити

Моя коричнева шкіра, повна зморшок на моєму тілі

Я все ще живий, і вони ставляться до мене як до мертвого

Все це матеріали все для ярмарку

Якби вони знали мій біль, тут було б інше

Плач і завжди грай з посмішкою

Що врешті-решт ми всі залишимо в попелі

По моєму тілу ходить проста мураха

Це нагадує мені, як летить час

Кожна мить важлива в цьому житті

Тому що за секунду це закінчиться

Багато моїх дітей з вітром пішли б

Інші досі зі мною близькі, вони залишилися

Благословенна вода, без неї я б помер

Діти своєю грою склали мені компанію

Друзі, у мене була така ж доля

Час подвоює всіх, навіть якщо ти дуже сильний

Я перший бачу, як сходить сонце

Птахи супроводжують мене, співаючи свій біль

Зі мною закінчується твоє тепло

Єдине, чого я прошу, щоб вони ставилися до мене так само

Я знаю, що колись усе це тяжітиме над тобою

Я все ще тут чекаю, поки вони прийдуть і поріжуть мене

(Дякую Ернесто Ернандесу Ернандесу за ці тексти)