Fort Whipple - King Gizzard & The Lizard Wizard

The Americans took the trussed-up boy to a place called Fort Whipple

A fly-blown group of tents surrounded by a stone and timber stockade

An American called Willis was the boss there

And he glared at the man of God as he entered with his captives

He noticed the boy when he was brought in with a few Yavapai girls

And he looked into the color of his eyes

«What do you make of him?»

he asked the God-man

«He may be the young, O’Brien boy who was lost here years ago

Or he could be from the Jebson party that never made it to New Mexico,»

said the God-man back

They named the boy Jebson O’Brien

But the natives and frontiersmen called him «Blue» because of his eyes

But also because of the awful and most sad expression he carried on his face

The expression of someone who kills with compassion but not mercy

Although he was still a boy, the men mostly kept away from him, all except for

one

A trapper who understood his skills, and in return, fed him and taught him the

white man’s way

In a short while, he could speak, and read, and write their language

And he also added the calm, fast dignity of a gunman to his arsenal

He was so fast that men treated him with care

But he was slow to anger and when angry, swift and final in his reply

In the Arizona desert in the 1860s

He had every skill that you needed to survive, and he was just 17

Американці відвезли зв’язаного хлопчика в місце під назвою Форт Уіппл

Група наметів, що рознесені мухами, оточена кам’яним і дерев’яним частоколом

Там начальником був американець на ім’я Вілліс

І він подивився на Божого чоловіка, як увійшов із своїми полоненими

Він помітив хлопця, коли його привели з кількома дівчатами-явапайцями

І він подивився на колір своїх очей

«Що ви думаєте про нього?»

— запитав він у Богочоловіка

«Це може бути молодим хлопчиком О’Браєна, який загубився тут багато років тому

Або він може бути з партії Джебсона, яка ніколи не потрапила в Нью-Мексико»,

— відповів Богочоловік

Хлопчика назвали Джебсон О’Брайен

Але тубільці та прикордонники прозвали його «Синім» через очі

Але також через жахливий і найсумніший вираз, який він мав на обличчі

Вираз того, хто вбиває зі співчуттям, але не з милосердя

Хоча він був ще хлопчиком, чоловіки переважно трималися від нього подалі, за винятком усіх

один

Трапер, який розумів його навички, а натомість нагодував його та навчив цьому

шлях білої людини

За короткий час він міг говорити, читати й писати їхньою мовою

І він також додав до свого арсеналу спокійну, швидку гідність збройника

Він був настільки швидким, що чоловіки дбайливо ставилися до нього

Але він був повільний на злість, а коли злився, то швидкий і остаточний у відповіді

У пустелі Арізони в 1860-х роках

У нього були всі навички, необхідні для виживання, і йому було всього 17 років