Абсент - КимаКима

Ну, здравствуй моя снова боль.

Я положу тебя — в сноубол,

Я разобью тебя о стену,

Как дорогой алкоголь.

Припев:

О стену моего гнева,

О стену моего снега,

О стену моего ледяного неба —

Я — снежная королева.

Мурашки по коже, как ТАРО.

И холод, сквозь толщу свитеров.

Не открывай моих скафандров —

Неосторожно

Припев:

О стену моего гнева,

О стену моего снега,

О стену моего ледяного неба —

Я — снежная королева.

Когда ты вошел, я опрокинула шарик

И кругом пошел — вечный снег.

Но нам помешали, нам — подмешали

Искусственное тепло:

Два слишком жарких — поцелуя

Растаявших у картины в Лувре…

Ты — остаешься в ней,

Я остаюсь дышать на стекло.

А из осколков такая нелепая Вечность.

Из осколков такие дурацкие лица.

Я оставалась твоей, наверно,

Чтобы просто повеселиться…

Припев:

О стену моего гнева,

О стену моего снега,

О стену моего ледяного неба —

Я — снежная королева.

Ну, привіт мій знову біль.

Я покладу тебе — в сноубол,

Я розіб'ю тебе про стіну,

Як дорогий алкоголь.

Приспів:

Про стіну мого гніву,

Про стіну мого снігу,

Про стіну мого крижаного неба

Я — сніжна королева.

Мурашки по шкірі, як ТАРО.

І холод, крізь товщу светрів.

Не відкривай моїх скафандрів

Необережно

Приспів:

Про стіну мого гніву,

Про стіну мого снігу,

Про стіну мого крижаного неба

Я — сніжна королева.

Коли ти увійшов, я перекинула кульку

І кругом пішов — вічний сніг.

Але нам перешкодили, нам підмішали

Штучне тепло:

Два дуже жаркі — поцілунки

Тих, що стояли біля картини в Луврі...

Ти — залишаєшся в ній,

Я залишаюся дихати на скло.

А з осколків така безглузда Вічність.

З уламків такі безглузді обличчя.

Я залишалася твоєю, мабуть,

Щоб просто повеселитися.

Приспів:

Про стіну мого гніву,

Про стіну мого снігу,

Про стіну мого крижаного неба

Я — сніжна королева.