Bana Dur Diyorsun - Killa Hakan, Ayben, Ayaz Kaplı

Bana dur diyorsun

Kapattın bölgeleri

Üstüme gölgeleri

Yolladın çöllerimi

Bana dur diyorsun

Kapattın bölgeleri

Üstüme gölgeleri

Yolladın çöllerimi

Hayat nazlı gelin gibi

Durmadan inşaatta çalışıyor

Ben de çıktım aprislerinden

Çünkü bıktım kaprislerinden

Ama bi' türlü seni gene de kendimden atamadım

Kafayı yastığıma koyup iki gözü kapalı yatamadım

Sordum kendime: «Bu niyedir böyle, acaba neden?»

Düşündüm anladım: «Ha, sensin gene de neden.»

Üstüne titredim durdum yılmadım

Karanlık en iyi arkadaşım oldu, sıkılmadım

Çok sallandım ama yıkılmadım, çakılmadım

Paranın köpeği olup, takılmadım ben de

Para pul servet sende

Dert ve de çare sende

Aşk yolları sende

Senin sana

Geriye sisli sokaklar, suskun yuvalar kaldı

O da yeter bana

Kendi düştüğüm bataktan çıkarım

Derken yandım

Bir kere düşen bi' daha düşmezmiş sandım

Sokakların kanlı sosuna ekmeğimi bandım

Sokakları yaşadım, gördüm, inandım

Anlamazsın bunları görmezsen

Yaşayıp, hayatı övmezsen bilemezsin

Zaten görsen bi daha aklından çıkartıp silemezsin…

Sokakları

Bana dur diyorsun

Kapattın bölgeleri

Üstüme gölgeleri

Yolladın çöllerimi

Bana dur diyorsun

Kapattın bölgeleri

Üstüme gölgeleri

Yolladın çöllerimi

Hayat kolay degil, ademoğlu

Gelişine vuramazsın öyle her topa

Sırası geldiğinde düşer herkes

Ani hayaller sahi ve dünya fani

Gece soğuk, kaldırımlar talim

Kimse sormaz bilinmez halin

Gücü yeten varsa olsun mani

Göz görür gönül görmez yani

Acıyı göğüsler düşlerin

Alkışı olmaz bazı düşüşlerin

Nedeni saklı gözündeki yaşların

Can acıtmıyo atılan taşlar

Çoğu kez zor yeniden kalkışların

Sonu belli olur kimi başların

Arkası görünür sahte bakışların

Kimi kimsesi yoktur kışların

Geçtiğim her yol cehennem

Ateşe atsan kalbimi dilenmez

Sokağın adını bilen bize bilenmez

Suçum yazmaksa ben af dilenmem

Gelin hadi üzerime gelin, gelin

Bende kelam derin yerim

Serin senin ardına düşmem

Gidenlerin günü zordur

Gerçeği bilenlerin

Bana dur diyorsun

Kapattın bölgeleri

Üstüme gölgeleri

Yolladın çöllerimi

Bana dur diyorsun

Kapattın bölgeleri

Üstüme gölgeleri

Yolladın çöllerimi

Sokak köşeleri soğuk, sert olur mermer

Kapanır birden sonu gelmeden defter

Hiçbi' şeyin sonu gelmez, yoktur ki sonu

Zaten ilk başlangıçlar unutturmaz onu

Koyarsın bir gün sen de asfalta başını

Seçersin en baba yerde kader taşını

Anlarsın ki her yer taşmış, dop dolu

Dolu sıskayı bulunca göreceksin yolu

Şimdi dimdik durmalısın sokaklarda gözüm

Sokak yakar adamı kaybolur közün

İt olursun, köpek olursun, beş para etmez sözün

Karanlıklarda kaybolur özün

Sokaklar adamı zorlayabilir, koçum

Kötüye doğru da yollayabilir

O zaman sen de durmadan savaş

Kurtulmak için o bataklıktan yavaş yavaş

Saate baksam da anlayamıyorum

Gönülden yazsam da duyuramıyorum

Sessiz sedasız konuşur gibi

Yine çığlık olup çığlığı atamıyorum

Daha derine inelim, hadi daha derine

Sanki yetmez gibi daha bile derine

Zor dediğin benim elimin kiri

Biri bitiyor yine başlıyo biri

Geri gel, geri gelsinler

Çok soğuk ama rüzgarı versinler

Sesler duyuyorum inceden biraz

Beni boşu boşuna ürkütmesinler

Solum küstü sanki sağ tarafıma

Yazdırmaz iki kelime de olsa

Ben kalemi tutturur kalbime, yazarım

Kırık olsa da, kalp benim nasılsa

Bana dur diyorsun

Kapattın bölgeleri

Üstüme gölgeleri

Yolladın çöllerimi

Bana dur diyorsun

Kapattın bölgeleri

Üstüme gölgeleri

Yolladın çöllerimi

ти говориш мені зупинитися

Регіони, які ви закрили

тіні на мені

Ти послав мої пустели

ти говориш мені зупинитися

Регіони, які ви закрили

тіні на мені

Ти послав мої пустели

Життя схоже на сором’язливу наречену

Безперервна робота на будівництві

Я теж вийшов з їхнього апріса

Бо мені нудить твої примхи

Але чомусь я все одно не міг витягнути тебе з себе

Я не міг покласти голову на подушку і спати із закритими очима

Я запитав себе: «Чому це так, цікаво чому?»

Подумав і зрозумів: «Ой, ти ще чому».

Я тремтів на цьому, я стояв на місці, я не здавався

Темрява стала моїм найкращим другом, я не нудьгував

Я сильно гойдався, але не впав, не розбився

Я собака грошей, і я теж не тусувався

У вас є гроші, багатство

Проблема і рішення за вами

У вас є шляхи кохання

тобі

Позаду залишилися туманні вулиці та тихі будинки.

Мені цього достатньо

Я вибираюся з власного болота

Тоді я згорів

Я думав, що він більше ніколи не впаде, якщо впаде один раз

Я вмочив свій хліб у кривавому соусі вулиць

Я жив на вулиці, я бачив, я вірив

Ви не зрозумієте, якщо не побачите їх

Якщо ти не будеш жити і не хвалити життя, ти не дізнаєшся

Якщо ви все одно бачите це, ви не можете викинути це з розуму та видалити...

вулиці

ти говориш мені зупинитися

Регіони, які ви закрили

тіні на мені

Ти послав мої пустели

ти говориш мені зупинитися

Регіони, які ви закрили

тіні на мені

Ти послав мої пустели

Життя нелегке, чоловіче

Ви не можете вдарити кожен м’яч, коли він приходить

Кожен падає, коли приходить його черга

Раптові сни реальні, а світ смертний

Ніч холодна, тротуари просвердлені

Тебе ніхто не питає, ти невідомий

Манія, якщо можна

Око бачить, а серце не бачить

Груди сняться до болю

Жодних оплесків деяким вашим падінням

Причина ховається в очах

Кинуті камені не болять

Часто важкі перезапуски

Кінець стає зрозумілим, коли ви починаєте

На вашій спині видно фальшивий погляд

Зими не мають нікого

Кожна дорога, якою я йду, це пекло

Якщо ти кинеш моє серце у вогонь, воно не буде благати

Той, хто знає назву вулиці, не може бути нам відомий.

Якщо я винен, що пишу, я не прошу прощення

Давай, давай, давай

У мене теж є глибоке місце

Круто, я не відстану від тебе

Важкі дні тих, хто йде

тих, хто знає правду

ти говориш мені зупинитися

Регіони, які ви закрили

тіні на мені

Ти послав мої пустели

ти говориш мені зупинитися

Регіони, які ви закрили

тіні на мені

Ти послав мої пустели

Вуличні кути стають холодними, твердим мармуром

Блокнот раптом без кінця закривається

Ніщо не має кінця, немає кінця

Перші починання не змушують його забути.

Одного разу покладеш голову на асфальт

Ви вибираєте камінь долі на землі

Ви розумієте, що місце переповнене, повне дурману

Коли ви знайдете повний худий, ви побачите шлях

Тепер ти повинен стояти високо, мої очі на вулиці

Вулиця горить людина зникає, вугілля

Ти стаєш собакою, ти стаєш собакою, твоє нікчемне слово

Ваша сутність губиться в темряві

Вулиці можуть підштовхнути людину, тренера

Він також може посилати на зло

Тоді ви теж боретеся без зупинки.

Щоб позбутися того болота повільно

Навіть дивлячись на годинник, не можу зрозуміти

Навіть якщо я пишу від серця, я не чую

ніби тихо говорить

Я не можу кричати і знову кричати

Давайте глибше, давайте глибше

Ніби цього мало, зайдіть ще глибше

Те, що ти називаєш твердим, це бруд моїх рук

Один закінчується, інший починається знову

повертайся, нехай повертаються

Так холодно, але нехай вітер дме

Я трохи чую голоси

Не дозволяй їм лякати мене даремно.

У мене наче лівий розлютився з правого боку

Навіть якщо це два слова, які не друкуються

Тримаю ручку до серця, пишу

Навіть якщо воно розбите, серце все одно моє

ти говориш мені зупинитися

Регіони, які ви закрили

тіні на мені

Ти послав мої пустели

ти говориш мені зупинитися

Регіони, які ви закрили

тіні на мені

Ти послав мої пустели