Silur Wie - Khold

Senket over ord i evig tid,

glemt, forjettet, sultet, d?

d for liv.

Neglene smuldret, ?ynene sm?,

lutrygget, langh?

ret, knoklet og gr?.

Krummet over tunge b?

ker, forne ord,

leter etter kraft i trolldom, m?

rke spor.

H?

ret hvitnet, h?

nden skjelven,

forbanner verden fast med pennen.

Blikket evig vendt mot tette skrifter,

gulnet visdom under st?

v og rifter.

Blekket er kobber i lampeskj?

ret,

diktert er dommedags tunge l?

re

Поринувши в слова назавжди,

забутий, забутий, голодний, д?

д на все життя.

Нігті обсипалися,?Очі см.?,

lutrygget, langh?

правда, кістлявий і сірий?.

Вигнутий над важким b?

кер, старовинні слова,

шукає сили в чаклунстві, м?

багаті треки.

H?

досить побілені, ч?

після землетрусу,

проклинає світ твердо пером.

Погляд назавжди звернувся до щільних писань,

пожовкла мудрість під ст?

v і розриви.

Чорнило мідне в абажурах?

правильно,

продиктований судний день важкий л?

re