Innestengt i eikekiste - Khold

Innestengt i eikekiste,

livet nektes deg?

miste.

Sansene i evig v?

ke,

mugg og m?

rke, fuktig r?

te.

Panikk som griper, pust som hiver,

sorte kl?

r som skraper, river,

gjennom smerten, angsten, vreden,

lange rift i kisteveden.

Levende og vak gravd ned,

?nsket evig, ensom fred.

?ndedrag i sakte kvelen,

ingen frihet gitt til sjelen.

Eim av muld og vassen jord,

kald og t?

rket r?

dsvart blod.

Never revet opp til benet.

Innestengt for d?

dens scene

У пастці в дубовій скрині,

тобі життя відмовлено?

вільний.

Відчуття у вічному v?

ке,

цвіль і м?

багатий, вологий r?

чай.

Паніка охоплює, дихання тягне,

чорний кл?

r як скребок, річка,

через біль, тривогу, гнів,

довгі розриви в дереві труни.

Живий і неспаний похований,

Бажали вічного, самотнього спокою.

Дихаючи при повільній задусі,

не дана свобода душі.

Ейм ґрунту та водяного ґрунту,

холодно і т?

rket r?

чорна кров.

Ніколи не розірваний до кісток.

У пастці для d?

його сцена