Следуй за мной - ХимерА

Ты одна — эти люди не свои.

И глаза холодны, как у змеи.

Упади и услышишь чей-то смех —

Мир хорош, но не для всех.

Свет Луны на лице твоем погас.

Мы уйдем не на зло, не на показ.

Мы уйдем, не закрыв ключом замка.

Вот тебе моя рука.

Следуй за мной — путь не близок.

Следуй за мной, бледный призрак.

Следуй за мной, обретая душу, обретая плоть и кровь.

Это больше чем родство, больше чем любовь!

Ты поверь, даже смерть меняет масть.

На ветру постарайся не пропасть,

Не сгореть, не упасть на век во тьму.

Я один тебя пойму!

Следуй за мной – путь не близок.

Следуй за мной, бледный призрак.

Следуй за мной, обретая душу, обретая плоть и кровь.

Это больше чем родство, больше чем любовь!

Ти одна — ці люди не свої.

І очі холодні, як у змії.

Впади і почуєш чийсь сміх —

Світ хороший, але не для всіх.

Світло Місяця на твоєму лиці згасло.

Ми підемо не на зло, не на показ.

Ми підемо, не закривши ключем замку.

Ось тобі моя рука.

Іди за мною — шлях не близький.

Іди за мною, бліда примара.

Іди за мною, знаходячи душу, знаходячи плоть і кров.

Це більше ніж спорідненість, більше ніж кохання!

Ти повір, навіть смерть змінює масть.

На вітрі постарайся не пропасти,

Не згоріти, не впасти на вік у темряву.

Я один тебе зрозумію!

Іди за мною – шлях не близький.

Іди за мною, бліда примара.

Іди за мною, знаходячи душу, знаходячи плоть і кров.

Це більше ніж спорідненість, більше ніж кохання!