Эвтаназия - ХимерА

Словно цепью на закате скован клятвой Гиппократа,

Эти звенья впились в тело под эгидой светлой цели,

Нет ужаснее проклятия жертвой стать ее объятия,

Кипятком струясь по венам, потеряла жизнь цену…

В чем моя вина?

Сводит боль с ума!

Жизнь словно ад!

Ну где твой сладкий яд, ЭВТАНАЗИЯ?

Я такой же, как и раньше, но тернистый путь мой дальше,

Что ведет мое сознание до туннеля мироздания,

Надзиратели в халатах стерегут меня в палате,

Возводя из боли стену, потеряла жизнь цену…

В чем моя вина?

Сводит боль с ума!

Жизнь словно ад!

Ну где твой сладкий яд, ЭВТАНАЗИЯ?

Немов ланцюгом на заході скований клятвою Гіппократа,

Ці ланки вп'ялися в тіло під егідою світлої мети,

Немає гірше прокляття жертвою стати її обійми,

Окропом струмуючи по венах, втратила життя ціну.

У чому моя провина?

Зводить біль з розуму!

Життя як пекло!

Ну де твоя солодка отрута, ЕВТАНАЗІЯ?

Я такий же, як і раніше, але тернистий шлях мій далі,

Що веде мою свідомість до тунелю світобудови,

Наглядачі в халатах стережуть мене в палаті,

Зводячи з болю стіну, втратила життя ціну.

У чому моя провина?

Зводить біль з розуму!

Життя як пекло!

Ну де твоя солодка отрута, ЕВТАНАЗІЯ?