Conscientia - ХимерА

Затмевая собою солнце,

В тени служишь ориентиром,

Без тебя не легко живется,

Но с тобой тоже жизнь противна;

Моралисты, ханжи, святоши,

Постоянно к тебе взывают,

Их выслушивать нету мочи,

Может правы они – не знаю…

Ты моя сила, ты моя слабость,

То сводишь в могилу, то будто снова рождаюсь,

Ты моя слабость, ты моя сила,

И это мой выбор,

сознательный выбор…

Взял в заложники сны и мысли,

Образ твой в голове, Консцентия,

Без тебя исчезают смыслы,

Но с тобой я всегда в сомнениях;

За тебя погибают люди,

Без тебя они правят миром,

Я по сути тебе не нужен,

Сомневаюсь нужна ли ты мне…

Ты моя сила, ты моя слабость,

То сводишь в могилу, то будто снова рождаюсь,

Ты моя слабость, ты моя сила,

И это мой выбор,

сознательный выбор...

Затьмарюючи собою сонце,

У тіні служиш орієнтиром,

Без тебе не легко живеться,

Але з тобою теж життя гидке;

Моралісти, ханжі, святоши,

Постійно до тебе волають,

Їх вислуховувати немає сечі,

Може, вони мають рацію – не знаю…

Ти моя сила, ти моя слабкість,

То зводиш у могилу, то ніби знову народжуюсь,

Ти моя слабкість, ти моя сила,

І це мій вибір,

свідомий вибір…

Взяв у заручники сни та думки,

Образ твій у голові, Консцентія,

Без тебе зникають смисли,

Але з тобою я завжди сумніваюсь;

За тебе гинуть люди,

Без тебе вони правлять світом,

Я насправді тобі не потрібен,

Сумніваюсь, чи ти потрібна мені...

Ти моя сила, ти моя слабкість,

То зводиш у могилу, то ніби знову народжуюсь,

Ти моя слабкість, ти моя сила,

І це мій вибір,

свідомий вибір...