William Blake - Kevin Max

I see angels hanging from the trees

I hear psalms of kings through poetry

I make moments out of everything

it feels so warm when I am dreaming

where England’s gates are always swinging

through fountains joy is ringing

hillside towns and empty dales

are whispering the winsome tales of William Blake

True love is an art form

temptation is its partner

when I swing you round the chandeliers

we laugh at all life’s problems

Where church bells ring out loudly

and people smile so proudly

for nature and its romance

or supernatural circumstance and William Blake

William Blake sitting in the garden

William Blake no familiar jargon

Willam Blake dreaming in the theatre

William Blake don’t forget the paint dear

The monarchy is getting old

and bonfires of books are burning coal

imagination’s faltering

at night we here the soldiers marching

well England’s pubs are thinning out

and station guards are staring down

from chimney tops and cold gray towers

war has come and we need William Blake

William Blake sitting in the garden

William Blake no familiar jargon

William Blake laughing at the unknown

William Blake recites another poem

William Blake dreaming in the theatre

William Blake don’t forget the paint dear

William Blake sitting in the garden

William Blake no familiar jargon

Я бачу ангелів, що звисають з дерев

Я чую псалми царів через поезію

Я витворюю з усього моменти

мені так тепло, коли я сниться

де завжди розгойдуються ворота Англії

крізь фонтани радість дзвенить

міста на схилі пагорбів і порожні долини

шепочуть чарівні історії Вільяма Блейка

Справжня любов — це вид мистецтва

спокуса — її партнер

коли я качаю тебе навколо люстр

ми сміємося з усіх життєвих проблем

Де голосно дзвонять церковні дзвони

і люди так гордо посміхаються

для природи та її романтики

або надприродні обставини та Вільям Блейк

Вільям Блейк сидить у саду

Вільям Блейк без знайомого жаргону

Віллам Блейк мріє в театрі

Вільям Блейк, не забувай про фарбу

Монархія старіє

а багаття книг горять вугіллям

уява хитається

вночі ми тут солдати марширують

ну, англійські паби рідшають

а станційні охоронці дивляться вниз

з топів димарів і холодних сірих веж

прийшла війна, і нам потрібен Вільям Блейк

Вільям Блейк сидить у саду

Вільям Блейк без знайомого жаргону

Вільям Блейк сміється над невідомим

Вільям Блейк декламує інший вірш

Вільям Блейк мріє в театрі

Вільям Блейк, не забувай про фарбу

Вільям Блейк сидить у саду

Вільям Блейк без знайомого жаргону