Lettre Du Front - Kenza Farah, Sefyu

Lettre du front

Ici les combats font rage, déjà plus d’une année passée loin de toi,

je ne compte plus le nombre de fois

où j’ai relu tes lettre pour y trouver ton soutien.

C’est dans ton sourire que je puise la force de me battre,

jamais un hiver ne m’a paru aussi froid, un jour je reviendrais.

Incha’Allah.

Je lis ta lettre et des larmes coulent de mes yeux

Des perles salées roulent sur mes joues

Le papier se froisse sous mes doigts déjà plus d’un an loin de toi

A chacune des lettres du front

Je tremble, j’ai peur, j’ai froid

Je te revois fier en uniforme

Sur le quai de la gare, paré à partir

Tu m’as promis de revenir, j’ai promis de te soutenir

Tu puises la force de te battre dans mes yeux et mon sourire

Tu me décris ta vie là-bas, au fond des tranchées

Tu parles d’une odeur qui flotte, celle de la mort

Et tu t'étais fais des amis, ils ont disparus aujourd’hui

Tu évites de m’en parler, tu ne veux pas que je me fasse du souci

Tu rêves la nuit de mon visage, d’autres paysages

Dans ton coeur tout est détruit, reste mon image

Nous sommes en plein mois de décembre un second hiver loin de toi

La neige a la couleur du sang, mes mains sont brûlées par le froid

J' t'écris c' te énième lettre

Faut qu' tu comprennes que c’est la dernière

car derrière moi les tirs fusent me repoussant vers l’arrière,

la guerre n’a pas de barrières j' l’ai appris hier

quand une balle s’est logée dans mes artères,

j' suis par terre, j' vais partir, j' t’embrasse toi,

embrasse mes supporters avec la manière et le coeur d’un bulldozer

j’ai compris qu’au casting de la mort y’a pas qu' la misère qui postule

j’emmène ton visage à titre posthume

Loin de tes yeux les miens ne voient plus rien

Mon coeur ne bats plus sans le rythme du tien

Reviens-moi je t’en prie les souvenirs m’assaillent

Pourquoi donner ta vie sur un champ de bataille

Loin de tes yeux les miens ne voient plus rien

Mon coeur ne bats plus sans le rythme du tien

Reviens-moi je t’en prie les souvenirs m’assaillent

Tu as donné ta vie sur un champ de bataille

Un jour je reviendrais Incha’Allah.

Передній лист

Тут точаться сутички, вже більше року від тебе пішов,

Я більше не рахую кількість разів

де я перечитав ваші листи, щоб знайти вашу підтримку.

У твоїй посмішці я черпаю сили для боротьби,

Ще ніколи зима не здавалася мені такою холодною, колись я повернуся.

Інша Аллах.

Я читаю твого листа і сльози з очей

По щоках котяться солоні перли

Папір мнуться під моїми пальцями вже більше року від вас

До кожної з букв чола

Мене трясе, мені страшно, мені холодно

Я бачу, що ти знову гордий у формі

На платформі вокзалу, готовий до роботи

Ти обіцяв мені повернутися, я обіцяв підтримати

Ти черпаєш сили для боротьби в моїх очах і посмішці

Ти розкажеш мені про своє життя там, у окопах

Ви говорите про запах, який пливе, про запах смерті

А ти подружився, вони сьогодні зникли

Ти уникаєш мені про це розповідати, ти не хочеш, щоб я хвилювався

Тобі сниться вночі моє обличчя, інші пейзажі

У твоєму серці все знищено, залишається мій образ

У середині грудня від вас друга зима

Сніг кольору крові, руки обгорілі від холоду

Я пишу тобі це вже твій сотий лист

Ви повинні розуміти, що це останній

бо позаду мене летять постріли, штовхаючи мене назад,

Війна не має перешкод, я дізнався про це вчора

коли куля застрягла в моїх артеріях,

Я на землі, я йду, я цілую тебе,

обійміть моїх прихильників з манерою і серцем бульдозера

Я зрозумів, що в накладенні на смерть постулюється не тільки нещастя

Я забираю твоє обличчя посмертно

Далеко від твоїх очей мої нічого не бачу

Моє серце більше не б'ється без ритму твого

Повернися до мене, будь ласка, спогади охоплюють мене

Навіщо віддавати своє життя на полі бою

Далеко від твоїх очей мої нічого не бачу

Моє серце більше не б'ється без ритму твого

Повернися до мене, будь ласка, спогади охоплюють мене

Ти віддав своє життя на полі бою

Одного дня я повернуся Інша Аллах.