Posejdon, Pt. 1 - Kendi

Želim mir u glavi, taj momenat

Kad nikog nema da me davi, da me ometa

Van dometa, van domašaja drugih

Obično površnih, pogrešnih ljudi

Dvoličnih i glupih, i svi smo u istom moru

Al' ovi iz plićaka nikad ne tonu

Jer zlato tone a govno pluta

Sad sam suviše duboko da mogu da to progutam

Ovog puta hoću dugo da tonem, hoću da potonem

Duboko dole u punoj brzini na rubu kontrole

Hoću da dišem, al' uprkos tome

Zadržim dah, zapušim nos, zaglušen zvuk, savršenost

Imam petlju k’o zamršen most i

Gledam na to k’o na završen pos’o

Ovde vreme i prostor sto posto ne postoje

Skroz sam suprotstavljen svakoj gravitaciji

Lebdim u vodi bez boce i navigacije opet u meditaciji

Po stoti put

Držim glavu pod vodom, jer ako izronim, vratiću se u prošlost

Izvan dometa, ja sam iz roaminga moje more je kosmos

Mutna slika, zaglušen zvuk samo čujem muk i blup

K’o koren sam pod zemljom pod morem k’o Posejdon

Potonuo sam jednom i sad se više ne vraćam

Glava pod vodom, oči zatvorim širom

Ako je to zagrobni život nek' me sahrane živog

Samo tišina i mir nema tona, nema teksta

Skačem u Marijanski rov s Mont Everesta

Posle piruete tonem, brojim kilometre

Dok odozdo gledam siluete

Siluete piju lek i sirupe tablete, to ih smiruje

Kafetin, roze pilule, apetit sjebu cigarete

Idem negde gde nema gužve ljudi

U zemlju Mizantropiju jer sam nedruželjubiv

U smeru za Utopiju, Oz i Ajzengard

Bez svetla na kraju tunela Underground

Lik, tražim Atlantidu pod vodom, čujem plač iz grobnica

Sklapam knjigu i vadim mač iz korica i trozubac

Letim u vodi plivam kroz nebo pod morem

Pod snegom pod ledom, pod zemljom, Posejdon

Držim glavu pod vodom, jer ako izronim, vratiću se u prošlost

Izvan dometa, ja sam iz roaminga moje more je kosmos

Mutna slika, zaglušen zvuk samo čujem muk i blup

K’o koren sam pod zemljom pod morem k’o Posejdon

Potonuo sam jednom i sad se više ne vraćam

U drugoj vasioni u drugoj vremenskoj zoni

Uzmi teleskop, al' mi smo u drugoj telesnoj formi

Uzmem periskop da vidim šta se radi gore, pa se vratim dole

Dome, slatki dome!

dobro pazim pri tome

Jer divlje zveri se teško pripitome

Naglas razmišljam pa me čuje razni šljam

Stave me na nišan i pali bam-bam

Oni su gore pri kopnu, mehurići oko mene

Kreiraju džinovsku opnu, loptu

Džinovsku opnu to je moja aura

Moja ljuska jajeta, moja čaura

Džinovski mehur vladam morem k’o Neptun

Nismo na svetlu nemamo boje u spektru

Napuni harpun pa gruni paljbu na naše aure

Al' nećes čuti ni pk bićemo dole zauvek

Držim glavu pod vodom, jer ako izronim, vratiću se u prošlost

Izvan dometa, ja sam iz roaminga moje more je kosmos

Mutna slika, zaglušen zvuk samo čujem muk i blup

K’o koren sam pod zemljom pod morem k’o Posejdon

Potonuo sam jednom i sad se više ne vraćam

Jer ovde talasi ne donose mir, pa je moj dom pod vodom

Kad odvuće me vir ostaću dole duboko

Ej ćao!

Я хочу миру в моїй голові, цієї миті

Коли мене ніхто не задушить, не завадить

Поза досяжністю, поза досяжністю інших

Зазвичай поверхневі, неправильні люди

Лицемірний і дурний, а ми всі в одному морі

Але ті з мілководдя ніколи не тонуть

Бо золото тоне, а лайно плаває

Тепер я занадто глибокий, щоб проковтнути це

Цього разу я хочу потонути надовго, хочу потонути

Глибоко вниз на повній швидкості на межі контролю

Я хочу дихати, але незважаючи на це

Я затримую дихання, забиваю ніс, приглушений звук, досконалість

У мене є петля, як хитромудрий міст і

Я дивлюся на це як на завершену роботу

Час і простір тут не існують на сто відсотків

Я категорично проти будь-якої тяжкості

Я плаваю у воді без пляшки і знову орієнтуюся в медитації

В сотий раз

Я тримаю голову під водою, бо якщо випливу, то повернуся в минуле

За межами досяжності я блукаю, моє море — космос

Розмита картинка, приглушений звук Я чую тільки тишу і стукіт

Я як корінь під землею, як Посейдон

Я один раз затонув і тепер не повернуся

Голова під водою, очі широко розплющені

Якщо це потойбічне життя, нехай поховають мене живим

Тільки тиша і спокій немає ні тону, ні тексту

Я стрибаю в Маріанську западину з гори Еверест

Після піруету я тону, лічу кілометри

Коли я дивлюся вниз на силуети

Силуети п'ють ліки та таблетки сиропу, це їх заспокоює

Кофеїн, рожеві таблетки, апетит до біса сигарети

Я йду кудись, де немає натовпу людей

До країни Мізантропії, бо я неприязний

У напрямку Утопії, країни Оз і Айзенгарда

Немає світла в кінці підземного тунелю

Персонаж, я шукаю Атлантиду під водою, чую плач із гробниць

Я складаю книгу і виймаю меч із піхов і тризуба

Я літаю у воді, я пливу по небу під морем

Під снігом під льодом, під землею, Посейдон

Я тримаю голову під водою, бо якщо випливу, то повернуся в минуле

За межами досяжності я блукаю, моє море — космос

Розмита картинка, приглушений звук Я чую тільки тишу і стукіт

Я як корінь під землею, як Посейдон

Я один раз затонув і тепер не повернуся

В іншому всесвіті в іншому часовому поясі

Візьмемо телескоп, але ми в іншій фізичній формі

Я беру перископ, щоб подивитися, що відбувається нагорі, потім повертаюся вниз

Дім, милий дім!

Я дуже обережно ставлюся до цього

Бо диких звірів важко приручити

Я думаю вголос і чую різну нечистоту

Поставили в ціль і стріляли бам-бам

Вони на материку, навколо мене бульбашки

Вони створюють гігантську мембрану, кулю

Гігантська мембрана — моя аура

Моя яєчна шкаралупа, мій кокон

Гігантська бульбашка править морем, як Нептун

Ми не у світлі, у нас немає кольору в спектрі

Наповніть гарпун і вогонь по нашій аурі

Але ти навіть не почуєш, що ми впадемо назавжди

Я тримаю голову під водою, бо якщо випливу, то повернуся в минуле

За межами досяжності я блукаю, моє море — космос

Розмита картинка, приглушений звук Я чую тільки тишу і стукіт

Я як корінь під землею, як Посейдон

Я один раз затонув і тепер не повернуся

Бо хвилі тут не приносять спокою, тому мій дім під водою

Коли вир відтягне мене, я залишусь глибоко

Гей, привіт!