Woe and Alas - Kayak

A love so sweet

Then interrupted — such a cruelty, what distress…

Who d comfort him

When after having won and served the king he lost his mistress?

Oh will you always wait for me

Until the war has set me free?

And then a last goodbye…

Woe and alas

Lost in their sadness and their lonely hearts, as tears console them

Spending their days

Weeping and mourning they would pine way, no arms to hold them

Oh will she still be waiting there

A maid like her, so young, so fair

A soldier far from home (A soldier all alone)

Although his heart secretly cried

Too hard to brave the lonely nights

Then he returned

Tired of the war, oh how his inside burnt with love and passion

Finding her gone

Lost in the world but forced to carry on, no life reflections

How could I think she d wait for me

A pretty girl like her?

So he

Cried no woe and alas

Таке солодке кохання

Потім перервали — така жорстокість, який страждання…

Хто його втішить

Коли, перемігши й послуживши королю, він втратив свою коханку?

О, ти завжди будеш чекати мене

Поки війна не звільнила мене?

А потім останнє прощання…

Горе і на жаль

Втрачені у своєму смутку і самотніх серцях, оскільки сльози втішають їх

Проводять свої дні

Плачучи й у жалобі, вони хилили б дорогу, без рук, щоб утримати їх

О, вона все ще чекатиме там

Така покоївка, як вона, така молода, така справедлива

Солдат далеко від дому (солдат зовсім один)

Хоча серце таємно плакало

Занадто важко переносити самотні ночі

Потім він повернувся

Втомився війною, ох як його всередині горіло любов’ю та пристрастю

Знайшовши її зникла

Загублений у світі, але змушений продовжити, без відображень життя

Як я міг подумати, що вона буде чекати на мене

Така гарна дівчина, як вона?

Отже він

Не плакав, горе й на жаль