Retro - Katerina Stikoudi

Χωρίς να καταλάβω άλλαξε πάλι η εποχή

Στο καλοκαίρι φτάνω φέτος όμως λείπεις εσύ

Θυμάμαι κάθε βράδυ μαζί ν' ανάβουμε φωτιές

Κι ακόμα ξέρω πως με θες

Το φυλαχτό που μου 'χες δώσει ακόμα κρατώ

Και ξαφνικά μου χαμογελάς

Φαντάζομαι πως θα γυρίσεις πίσω σε μένα

Και θυμάμαι τόσα βράδια τόσα χάδια ως τον ουρανό

Με μας τους δυο

Μα τελικά δε σ' έχω εδώ

Τα όνειρα που κάναμε χαθήκαν στ' αστέρια

Θέλω πάλι τ' άγγιγμά σου τα φιλιά σου όπως και παλιά

Για μια φορά

Γύρισέ με πίσω στο χθες

Γύρισέ με πίσω στο χθες

Σε μια άδεια πόλη σ' ένα άδειο σκηνικό

Μοιάζουν ξένοι όλοι κι όμως νιώθω πως θα σε βρω

Μου κράταγες το χέρι δε με άφηνες λεπτό

Το άρωμά σου ακόμα εδώ

Το φυλαχτό που μου 'χες δώσει ακόμα κρατώ

Και ξαφνικά μου χαμογελάς

Φαντάζομαι πως θα γυρίσεις πίσω σε μένα

Και θυμάμαι τόσα βράδια τόσα χάδια ως τον ουρανό

Με μας τους δυο

Μα τελικά δε σ' έχω εδώ

Τα όνειρα που κάναμε χαθήκαν στ' αστέρια

Θέλω πάλι τ' άγγιγμά σου τα φιλιά σου όπως και παλιά

Για μια φορά

Και ξαφνικά μου χαμογελάς (μου χαμογελάς)

Φαντάζομαι πως θα γυρίσεις πίσω σε μένα (σε μένα)

Και θυμάμαι τόσα βράδια τόσα χάδια ως τον ουρανό

Με μας τους δυο

Μα τελικά δε σ' έχω εδώ

Τα όνειρα που κάναμε χαθήκαν στ' αστέρια

Θέλω πάλι τ' άγγιγμά σου τα φιλιά σου όπως και παλιά

Για μια φορά

Сам того не усвідомлюючи, сезон знову змінився

Я приїжджаю влітку цього року, але тебе не вистачає

Пам’ятаю, що кожен вечір разом запалювали багаття

І я все ще знаю, що ти хочеш мене

Я досі тримаю амулет, який ти мені подарував

І раптом ти посміхаєшся мені

Думаю, ти повернешся до мене

І я пам'ятаю стільки ночей, стільки пестощів до неба

З нами двома

Але врешті-решт у мене немає тебе тут

Мрії, які ми мали, загубилися серед зірок

Я хочу знову твоїх дотиків, твоїх поцілунків, як і раніше

На цей раз

Поверніться до вчорашнього дня

Поверніться до вчорашнього дня

У порожньому місті в порожній обстановці

Всі вони схожі на чужих людей, але я відчуваю, що знайду тебе

Ти тримав мене за руку і не залишив мене в спокої

Ваші духи ще тут

Я досі тримаю амулет, який ти мені подарував

І раптом ти посміхаєшся мені

Думаю, ти повернешся до мене

І я пам'ятаю стільки ночей, стільки пестощів до неба

З нами двома

Але врешті-решт у мене немає тебе тут

Мрії, які ми мали, загубилися серед зірок

Я хочу знову твоїх дотиків, твоїх поцілунків, як і раніше

На цей раз

І раптом ти посміхаєшся мені (ви посміхаєшся мені)

Я уявляю, що ти повернешся до мене (до мене)

І я пам'ятаю стільки ночей, стільки пестощів до неба

З нами двома

Але врешті-решт у мене немає тебе тут

Мрії, які ми мали, загубилися серед зірок

Я хочу знову твоїх дотиків, твоїх поцілунків, як і раніше

На цей раз