Wiersz Ostatni - Kasia Lins

Tyś mnie kochała, ale nie tak jak kochać trzeba

I szliśmy razem ale nie w takt, przebacz, przebacz

Ja jeszcze długo… Rok albo dwa, potem zapomnę

Teraz gdy boli, teraz gdy trwa, dzwonie podzwonne

A Tobie miła na co ten dzwon brzmiący z oddali

Miłość niewielka błahy jej zgon i idziesz dalej

A Tobie miła na co ten dzwon brzmiący z oddali

Miłość niewielka, błahy jej zgon i idziesz dalej

Cóż mam od życia troskę i pieśń, Ciebie już nie ma

Muszę im ufać, muszę je nieść, pisać poemat

Cóż mam od życia?

Chyba już wiesz, czujna i płocha?

Tylko ten smutek, tylko ten wiersz, który mnie kocha

A Tobie miła na co ten dzwon, brzmiący z oddali

Miłość niewielka, błahy jej zgon i idziesz dalej

A Tobie miła na co ten dzwon, brzmiący z oddali

Miłość niewielka, błahy jej zgon

A Tobie miła na co ten dzwon

Miłość niewielka błahy jej zgon

A Tobie miła na co ten dzwon

Miłość niewielka, błahy jej zgon

I idziesz dalej

Ти любив мене, але не так, як треба любити

І ми йшли разом, але не вчасно, пробачте, пробачте

Надовго... Рік-два, потім забуду

Зараз болить, зараз болить, дзвонить

І вам приємно, що цей дзвінок лунає здалеку

Кохання, маленька дрібниця, її кончина і ти йдеш далі

І вам приємно, що цей дзвінок лунає здалеку

Маленька любов, тривіальна її смерть, і ти продовжуй

Ну, у мене є турбота і пісня з життя, тебе вже немає

Я маю довіряти їм, я маю їх нести, я маю написати вірш

Що я отримав від життя?

Гадаю, ти вже знаєш, пильний і боязкий?

Тільки цей смуток, тільки цей вірш, який мене любить

І вас радує цей дзвіночок, що звучить здалеку

Маленька любов, тривіальна її смерть, і ти продовжуй

І вас радує цей дзвіночок, що звучить здалеку

Маленька любов, тривіальна її смерть

А вам, для чого цей дзвіночок

Любов трохи дрібниця її смерть

А вам, для чого цей дзвіночок

Маленька любов, тривіальна її смерть

А ти продовжуй