Deitado é Infinito - Käp

Existe um frio que se chega com o sol

E sinto que por senti-lo giro como um girassol

À procura duma luz numa constante rotação

Por haver quem me seduz mas não quem me dê a mão

E giro, mais ou menos em vão, sem um motivo

Com o aumento de noites em que eu deixo de sentir-me

O frio contraria isso e eu não o contrario

Por viver contrariado, ao contrário do que eu tenho dito

Hoje é Inverno e o sol raia no parque

E pelas onze da manhã vou ao cigarro do debate

A ver se alguma ideia bate e faz a folha reagir

Enquanto o vento arrasta as folhas que o Outono fez cair

E eu fico por aqui, e já fragmentado

Junto os pedaços de mim e que ninguém quer colar

Faço disso um desafio mas que ninguém quer jogar

Por eu ser um enigma que ainda não está solucionado

Então repete o enunciado, é normal

Não perceberes o que eu digo e o que eu sou por veres mal

A questão está no sentir e ultrapassa o visual

A neve não faz o Inverno mas calor faz o Natal

Agora sinto inquietação como o outro Zé sentia

O porquê disto é que eu não percebo ainda

É que há manhãs de sol mas também há noites frias

E por enquanto só tremo quando o meu ontem me liga, até logo

É Inverno e tenho frio (e todos temos)

Sou incerto até comigo (e todos vemos)

Eu vejo bem e sei de cada detalhe

Mas se passares por aqui arranja-me um agasalho

É Inverno e tenho frio (e todos temos)

Sou incerto até comigo (e todos vemos)

Eu vejo bem e sei de cada detalhe

Tu diz-me se tiveres frio, eu dou-te o meu agasalho

E dizia o nosso Pessoa, «vale sempre a pena quando a alma não é pequena»

Existe um frio que se chega cinzento

E também há um filtro azul que dá ao jazz o sentimento

(De) mais vozes eu não preciso se não forem ao ouvido

Se eu já me sinto perdido entre a verdade e o que imagino

E aquilo que poderia ser

Há pouco que me faz tremer, há muito que o quer fazer, eu estou a ver

A forma como ficas frágil se te deixas aquecer

E as novas formas que ganhas que eu quero conhecer em ti

Queres-me cobrir?

Queres ser o meu cobertor?

É que o céu está encoberto e as nuvens não me dão calor

Eu estava à espera de outros dias, favoráveis para ir à luta

E é que há pouco que se possa fazer num dia de chuva…

São só desculpas esfarrapadas como a manta que tenho

E ainda assim eu mantenho esse contacto

Porque o que hoje cai em mim amanhã sai-me da boca

Mas para eu sair de casa vou querer um agasalho

Então preciso de algo que me aqueça de noite

E as soluções que tenho teimam em deixar-me num oito

Sei que deitado é infinito mas isso não é o ponto de vista

Que eu tenho em vista quando escrevo três pontos

Se tu nem sabes o que é bossa não me aqueces e pronto

Pouco adianta nem que o samba que danças me deixe louco

«Deitado é infinito» mas essa não é premissa para a vida

Que, à deriva, eu resumo a três pontos

Є холод, який приходить із сонцем

І я відчуваю це, тому що відчуваю його милим, як соняшник

У пошуках світла в постійному обертанні

Тому що є ті, хто спокушає мене, але не ті, хто тримає мене за руку

І кручусь, більш-менш даремно, без причини

Зі збільшенням кількості ночей я перестаю відчувати

Холод проти цього, а я не проти

За те, що живу в опозиції, всупереч тому, що я казав

Сьогодні зима і в парку світить сонечко

А об одинадцятій ранку я йду на дебати

Дивлячись, якщо якась ідея потрапляє та змушує аркуш реагувати

Поки вітер тягне листя, яке осінь змусила опадати

А я тут, і вже роздроблений

Я зібрав шматочки себе, які ніхто не хоче збирати

Я роблю виклик, у який ніхто не хоче грати

Тому що я загадка, яка ще не розгадана

Потім повторіть твердження, це нормально

Не розуміючи, що я говорю, і ким я є, тому що ви бачите це неправильно

Проблема полягає в відчуттях і виходить за рамки зовнішнього вигляду

Не сніг робить зиму, а спека робить Різдво

Тепер я почуваюся незручно, як і інший Зе

Причина цього в тому, що я все ще не розумію

Просто бувають сонячні ранки, а бувають і холодні ночі

А поки тільки тремчу, коли мене кличе мій вчорашній день, побачимось

Зараз зима і мені холодно (і всім нам)

Я не впевнений навіть у собі (і ми всі це бачимо)

Я добре бачу і знаю кожну деталь

Але якщо ти зупинишся, принеси мені пальто

Зараз зима і мені холодно (і всім нам)

Я не впевнений навіть у собі (і ми всі це бачимо)

Я добре бачу і знаю кожну деталь

Ти скажи мені, якщо тобі холодно, я віддам тобі свій светр

А наш Пессоа казав «завжди варто, коли душа не мала»

Стоїть холод, що сіріє

Також є синій фільтр, який надає відчуття джазу

Більше голосів мені не потрібно, якщо їх не почути

Якщо я вже почуваюся розгубленим між правдою та тим, що я собі уявляю

А що може бути

Мало що змушує мене тремтіти, є багато тих, хто хоче це зробити, я бачу

Те, як ви стаєте крихкими, якщо дозволяєте собі зігрітися

І я хочу знати про нові шляхи, які ви отримуєте

Ти хочеш мене прикрити?

Хочеш бути моєю ковдрою?

Просто небо захмарене і хмари не дають мені тепла

Я чекав інших днів, сприятливих, щоб піти на війну

І мало що можна зробити в дощовий день...

Це просто безглузді виправдання, як і моя ковдра

І все ж я зберігаю цей контакт

Тому що те, що спадає на мене сьогодні, виходить з моїх уст завтра

Але щоб я вийшов з дому, я хочу тепле пальто

Тому мені потрібно щось зігріти мене вночі

І рішення, які я маю, наполягають на тому, щоб поставити мене у вісімку

Я знаю, що лежати нескінченно, але це не моя точка зору

Що я маю на увазі, коли пишу три пункти

Якщо ви навіть не знаєте, що таке боса, не розігрівайте мене і все

Це марно, навіть якщо самба, яку ви танцюєте, зводить мене з розуму

«Лежати нескінченно», але це не умова життя

І я підсумую це трьома пунктами