Chegada - Käp

Agora eu chego depois de fazer a partida

Andei aí a navegar e só tinha um bilhete de ida

E entretanto eu comprei o regresso

Porque andei noite atrás de noite a bulir e a correr atrás de cada verso

Já estive bem submerso, e agora bem superior

Foi álcool em excesso, agora só para a dor

Se eu vos dissesse o quanto isto me tem doído

Se eu soubesse o que sei agora talvez nunca tivesse partido

Há mar e mar e há ir e voltar

E se há mais marés que marinheiros eu não me quero afogar

O mar está vivo e queres que eu vá mas a minha resposta é óbvia

Fala ao Alexandre O’Neill, deixa lá, tento na próxima

O risco vale o que risco vale

E eu tenho riscado muito, admito o que está mal

Acabou-se o Carnaval e toda a gente tira o fato

E o facto é que o que está mal continua no palco

Por aqui os críticos só sabem criticar

E esqueceram-se do valor que a crítica pode tomar

Eu já não quero regressar mais, oportunidades há mais

E se há outras opções quais me vão fazer ficar

Parti para poder chegar, agora mais forte que nunca

Semeio a minha paz na calma mais profunda

Fecho os olhos, ando assim, uso instinto porque no fundo

Na mente eu tenho nada e do nada nasce tudo

O que é que eu faço após concretizar um sonho?

Penso noutro, desde que me traga um futuro risonho

Encho o copo, faço o brinde só pra começar a noite

Bola para a frente porque a partir de hoje sou vencedor

E agora eu vou viver, eu só vim ver

O que eu vivi vi antes de acontecer

Uma mente que adivinha todo o mal que se avizinha

Um coração que acarinha quem me quer deixar viver

No canto de trás um canto de paz

Sou homem, ainda rapaz, no entanto capaz, com tanto para trás

Contando que vás um destes dias

Sigo o que o meu cota faz, a sorte protege o audaz

Estás com pica então vai que eu grito «força!»

Cuidade que aqui se cresces há logo quem grite «forca!»

E há logo quem diga a torto e a direito para abrir os olhos

Para mim isto é curto de mais para não fazer o que gosto

Gostos, há quem goste e não o mostre em vão

«gostos», há quem goste em vão e mostre ou não

Mortos debaixo do chão, vivos na terra

Estou são, por aqui corpos vão e fica o coração

Agora quero ficar sem ter que pensar na ida

Eu sei que a porta de entrada é a mesma que a da saída

No fundo isto sou eu mas em formato de resumo

E já nem quero ser nada porque do nada nasce tudo

Tu que estás-me a ouvir jovem, precisava que viesses comigo, fazias-me um jeito

enorme

Тепер я прибув після відправлення

Я поїхав туди займатися серфінгом, і в мене був квиток лише в один кінець

А я тим часом купив повернення

Тому що я ходив ніч за ніччю, хвилюючись і бігаючи за кожним віршем

Я був добре занурений, а тепер набагато вище

Це був алкоголь у надлишку, тепер лише для болю

Якби я сказав тобі, як сильно це завдало мені болю

Якби я знав те, що знаю зараз, я б ніколи не пішов

Є море і море, є прихід і відхід

І якщо припливів більше, ніж моряків, я не хочу потонути

Море живе, і ти хочеш, щоб я пішов, але моя відповідь очевидна

Поговоріть з Александром О'Нілом, нічого, я спробую наступного разу

Ризик вартий того, чого вартий ризик

А я багато чесався, визнаю, що не так

Карнавал закінчився, і всі знімають костюми

І справа в тому, що те, що не так, продовжується на сцені

Тут критики тільки вміють критикувати

І вони забули цінність, яку може мати критика

Я більше не хочу повертатися, є більше можливостей

І якщо є інші варіанти, які змусять мене залишитися

Я пішов, щоб мати змогу приїхати, тепер сильніший, ніж будь-коли

Я сію свій мир у найглибшому спокої

Я закриваю очі, я так ходжу, я користуюся інстинктом, тому що в глибині душі

В думках я нічого не маю і все народжується з нічого

Що я роблю після здійснення мрії?

Я думаю про інше, якщо воно несе мені світле майбутнє

Я наповнюю келих, готую тост, щоб розпочати ніч

М'яч вперед, бо відсьогодні я переможець

А тепер я буду жити, я тільки прийшов подивитися

Те, що я пережив, я бачив до того, як це сталося

Розум, який вгадує все зло, що чекає попереду

Серце, яке плекає тих, хто хоче залишити мене жити

У задньому кутку куточок спокою

Я чоловік, ще хлопчик, але здібний, маю стільки позаду

Поки ти підеш одним із цих днів

Слідкую за тим, що робить колега, сміливих удача береже

У вас свербить, тому я буду кричати «давай!»

Подбайте про те, щоб, якщо ви тут виростете, незабаром знайшлися ті, хто кричить «давай!»

А ще є ті, хто каже праворуч і ліворуч, щоб відкрити очі

Для мене це занадто коротко, щоб не робити те, що мені подобається

Лайки, є ті, кому це подобається і не показують даремно

«лайки», є ті, хто даремно любить і показує чи ні

Мертвий під землею, живий на землі

Я здоровий, ось тіла йдуть, а серце залишається

Тепер я хочу залишитися, не думаючи про те, щоб поїхати

Я знаю, що вхідні двері такі ж, як і вихідні

У глибині душі це я, але в короткому форматі

І я вже навіть не хочу кимось бути, тому що все народжується з нічого

Ти, хто мене слухає, юначе, мені потрібно, щоб ти пішов зі мною, ти б для мене щось зробив

величезний