Greta -

Greta sur ta Gretsch patinée, je t’imagine rosir mes propos, éclaircir tes

mèches et pâlir tes bas.

Sur cette peau parfois bleue, je me vois veinard de l' instant, te guérir de tes

plaies.

Je me vois sortir, décalé ton bras, de ton hôtel, palace blanc et mité,

imitant toutes ces passes de toréadors hollywoodiens déj morts.

Je les imagine tes pieds, leurs liasses calquées sur leurs langues mauves.

Greta toi, sur ta Gretsch patinée, sur ton vieux club tu joues encore en

désaccord.

Tu as envie d’y retourner et je finirai peut être par fuir en moi ce bruit

blanc, mais je note ton accord, et je ne bouge, ne frémis, aucune émulsion ne

doit passer.

Tu ne bouges toujours pas, cette odeur de talc, t’alcaline les vêtements et les

artères, ces artères altérées de toute part par ces molécules, ces particules

américaines, ces molécules qui te font et t’ont fait perdre la tête mais pas la

mélodie Gretschienne.

Greta sur ta Gretsch patinée, toutes ces molécules américaines t’ont fait

perdre la tête.

J'éclaircis tes mèches, je touche tes cheveux, je vois tes

gestes, tes vêtements, ces molécules américaines qui t’ont fait perde la tête.

Greta sur ta Gretsch patinée, sur ton fauteuil, tu joues encore, tu joues

encore en désaccord, je vois bien distinctement, les molécules, ces molécules

Грета на твій патинований Гретч, я уявляю, як ти червонієш мої слова, прояснюєш свої

підкреслює та вицвітає ваші панчохи.

На цій іноді блакитній шкірі я вважаю, що на даний момент мені пощастило, я вилікував вас від вашого

виразки.

Я бачу, як виходжу, пересуваючи твою руку, з твого готелю, білого та з'їденого міллю палацу,

імітуючи всі ті паси мертвих голлівудських тореадорів.

Я уявляю їх твоїми ногами, їхні пачки, змодельовані на їхніх лілових язиках.

Ґрета, ти, на твоєму вивітрюваному Gretsch, у своєму старому клубі, в якому ти все ще граєш

незгоди.

Ти хочеш повернутися, і, можливо, я зрештою втечу від цього шуму всередині мене

білий, але я помічаю твою згоду, і я не рухаюся, здригаюся, ніякої емульсії

мушу йти.

Ти й досі не рухаєшся, той запах тальку, лужний твій одяг і

артерії, ці артерії, змінені з усіх боків цими молекулами, цими частинками

Американці, ті молекули, які змушують вас втратити розум, але не те

Гретшианська мелодія.

Грета на твоїй вивітрюваній Гретчі, усі ті американські молекули зробили тебе

втрачаючи розум.

Я освітлюю твої відблиски, торкаюся твого волосся, я бачу твоє

жести, твій одяг, ті американські молекули, від яких ти втратив розум.

Грета на твоїй обвітреній Гретчі, на твоєму кріслі, ти ще граєш, ти граєш

все ще не згоден, я чітко бачу молекули, ці молекули