Closet Chronicles - Kansas

Once carried through the current, and being swept away

The king is in his closet, he’s hiding from today

And though he owns all fortunes, this room is where he’ll stay

And his world is filled with darkness, turning grey

Gazing out the window of the forty-second floor

He is separate from all others, no one knocks upon his door

And it might as well be raining, 'cause the sunlight hurts his eyes

And his ears will never hear the children’s cries

Once proud and full of passion, he fought the cause of man

Many people loved his courage, many followed his command

He changed the old into the new, and the course of things to come

And then one day they noticed he was gone.

At first it didn’t matter, nobody seemed to care

They all became too busy to find him anywhere

But no one knew not even him, the problems he would find

On the day he journeyed deep into his mind

I close my eyes, I go far away

Away from this battlefield

In my dreams, well

Here I will enjoy it Where innocence plays with all

The laughing children,

The kind who are crying right now.

A taste of freedom from the pain

Of everything here I see

Life is sweet but I took it all for granted

And now I don’t know if I could even tell you

Just what we permit, we allow

Allow me to forget the life I’ve made my own,

I’ve held this nation in my hand, and yet it’s not my home

Oh, allow me just one answer, and one reason why

Why this refugee of the family of man must die

Tell me why

Daydreams filled his nighttimes, and night-dreams filled his days

Confusion and uncertainty, a puzzled mind of haze

You thought he was so powerful, and set upon his ways

Well he left us all to follow through this maze

I heard the king was dying, I heard the king was dead,

And with him died the chronicles that no one ever read.

The closet’s fully empty now, it’s occupied by none,

I’ll draw the drapes, now destiny is done.

Одного разу пронесено течією, і його знесло

Король у своїй комірчині, він ховається від сьогодні

І хоча він володіє всіма статками, у цій кімнаті він залишиться

І його світ наповнюється темрявою, стає сірим

Дивлячись у вікно сорок другого поверху

Він відокремлений від усіх інших, ніхто не стукає в його двері

І так само може бути дощ, тому що сонячне світло різає його очі

І його вуха ніколи не почують дитячого плачу

Колись гордий і сповнений пристрасті, він боровся за справу людини

Багато хто любив його мужність, багато хто виконував його наказ

Він змінив старе на нове та хід прийдешніх речей

І ось одного дня вони помітили, що його не стало.

Спочатку це не мало значення, здавалося, нікого це не хвилює

Усі вони були надто зайняті, щоб десь його знайти

Але ніхто не знав, навіть він, проблеми, які він знайде

У день, коли він подорожував глибоко в його розум

Я закриваю очі, іду далеко

Подалі від цього поля бою

У моїх мріях добре

Тут я буду насолоджуватися, де невинність грає з усіма

Діти, що сміються,

Такі, які зараз плачуть.

Смак свободи від болю

З усього, що я тут бачу

Життя солодке, але я сприймав усе як належне

І тепер я не знаю, чи зможу я навіть сказати тобі

Лише те, що ми дозволяємо, ми дозволяємо

Дозволь мені забути життя, яке я зробив своїм власним,

Я тримав цю націю в своїх руках, і все ж це не мій дім

О, дозвольте мені лише одну відповідь і одну причину

Чому цей біженець із родини людини має померти

Скажи чому

Мрії наповнювали його ночі, а нічні сни — дні

Плутанина й невизначеність, спантеличений розум туману

Ви думали, що він такий могутній, і пішли його шляхом

Ну, він залишив нас усіх пройти через цей лабіринт

Я чув, що король помирає, я чув, що король помер,

І разом з ним померли літописи, які ніхто ніколи не читав.

Зараз шафа повністю порожня, в ній ніхто не зайнятий,

Я намалюю драпірування, тепер доля виконана.