Com Licença - Kamau

Calma, calma, calma chapa… A meta é a mesma, mudou só o caminho.

Tô aprendendo umas coisas, tive umas ideias.

Pemita-me, aliás permita-se.

Pode ser?

Bora…

Procurando Naima, procurando uma rima

Tô mirando pra cima, esse plano me anima

Recalculando rota mas mantendo a meta

Tanta ideia que brota, gaveta repleta

Caneta direta, no bloco de notas

Na linha incompleta, não cabe muleta

Nem sempre se anota o que vem na veneta

Melhor não ser descrente daquela discreta

Às vezes desfoca, parece que a fonte seca

Mas a mente não breca, a atenção desloca

Forçar não é a forma, tá fora da ética

Respirar é norma, licença poética

Saber chegar, saber sair

Saber pisar pra não cair

Saber quando ficar e quando partir

Quer saber?

(Dá licença aqui)

Saber chegar, saber sair

Saber firmar pra não cair

Saber quando ficar e quando partir

Quer saber?

(Dá licença aqui)

Preciso caminhar por novas trilhas

No fone e nos pés

Encho o cantil de jazz, caso eu tenha sede

Por menos paredes, mais portas

Importa o papo reto, mesmo que por linhas sinuosas

Fitas cabulosas rebobino

Sem prever destino, sigo o rumo

Assumo o risco, consumo disco

Permita-me discordar do roteiro

E no meu canteiro cultivar futuro

Procuro ferramentas e peças, sem pressa

O processo me interessa e ainda alcanço o resultado desejado

Então desde já agradeço: Obrigado pela preferência

(Volto já), Com licença…

Saber chegar, saber sair

Saber pisar pra não cair

Saber quando ficar e quando partir

Quer saber?

(Dá licença aqui)

Saber chegar, saber sair

Saber firmar pra não cair

Saber quando ficar e quando partir

Quer saber?

(Dá licença aqui)

(Tenho uma meta, vou continuar. Podexá)

(Cada passo não ganha lugar)

(Deixa o som me levar)

(A liberdade é o caminho, aqui prometo)

(Sei bem o que que é aquilo)

(Passo a passo sem fraquejar)

(Cabuloso, não me arrependo)

(Deixa eu ir nessa pra me agilizar)

(Já volto)

Легко, легко, легко, друже... Ціль та сама, тільки шлях змінився.

Я навчаюся, у мене є ідеї.

Дозвольте мені, власне, дозвольте собі.

Це може бути?

Ходімо...

Шукаю Найму, шукаю риму

Я дивлюся вгору, цей план мене бадьорить

Перерахунок маршруту, але збереження мети

Виникає стільки ідей, ящик повний

Пряма ручка, в блокноті

У неповну лінію милиці не підходять

Ви не завжди записуєте те, що у вас на думці

Краще не будьте невіруючим у цю стриманість

Іноді розпливається, здається, що шрифт засох

Але розум не гальмується, увага переключається

Примушувати – це не шлях, це поза етикою

Дихання — це норма, поетична свобода

Знати, як приїхати, знати, як виїхати

Уміти ступати, щоб не впасти

Знати, коли залишитися, а коли піти

Хоче знати?

(Вибачте тут)

Знати, як приїхати, знати, як виїхати

Вміючи розписатися, щоб не впасти

Знати, коли залишитися, а коли піти

Хоче знати?

(Вибачте тут)

Мені потрібно йти новими шляхами

По телефону і по ногах

Я наповнюю джазову їдальню, на випадок, якщо я відчуваю спрагу

Щоб менше стін, більше дверей

Важлива відверта розмова, навіть звивистою

Перемотування дротяних стрічок

Не передбачаючи призначення, слідую курсом

Ризикую, витрата диска

Дозвольте не погодитися зі сценарієм

А на моїй клумбі майбутнє плекати

Шукаю інструменти та запчастини, не поспішаючи

Процес мене цікавить і я все одно досягаю бажаного результату

Тож заздалегідь дякую: Дякуємо за перевагу

(Я зараз повернуся), вибачте...

Знати, як приїхати, знати, як виїхати

Уміти ступати, щоб не впасти

Знати, коли залишитися, а коли піти

Хоче знати?

(Вибачте тут)

Знати, як приїхати, знати, як виїхати

Вміючи розписатися, щоб не впасти

Знати, коли залишитися, а коли піти

Хоче знати?

(Вибачте тут)

(У мене є мета, я буду продовжувати. Podexá)

(Кожен крок не займає місця)

(Нехай звук захопить мене)

(Свобода - це шлях, я обіцяю)

(я добре знаю що це)

(Крок за кроком без збоїв)

(Божевільний, я не шкодую про це)

(Дозвольте мені перейти до цього, щоб прискорити себе)

(Я повернусь за мить)