Ciao mostro - Kaizer

Are you happy, green eyed Monster?

Are you happy, with your place?

What’s the use of being haunted?

Your story, for glory, is right there in you

Tu sei felice, Mostro?

Dimmi, sembri così tranquillo solo

Ma non saprei se credere a quello che dici

Forse mi sbaglio o forse resti solo

In modo che nessuno possa provare il contrario, capisci?

Morale ed etica, o estetica, che dici?

Non sei il tipo che predica senza avere fatto sacrifici

E sei flice da solo, senza gli amici?

Scusa Mostro, non ti credo

È più difficil a farsi che a dirsi

Se già capirsi è un’impresa tra umani

Che non distinguono l’essere mostri dall’essere strani

Per noi essere estranei già implica diffidenza

La minima confidenza tipo «Ciao come ti chiami?»

E tu chi sei, Mostro?

Non ti conosco

Capiresti che in fondo sono più mostro io di te

Perché spesso ho terrore di tutto ciò che non conosco

Senza neanche avere il dubbio che riesca ad amare come me

Are you happy, green eyed Monster?

Are you happy, with your place?

What’s the use of being haunted?

Your story, for glory, is right there in you

Ciao Mostro, ti scrivo ancora, non so parlarti

Anzi, ancora prima non riesco ad avvicinarti

Spero che tu legga tutto

Non è brutto chi non riesci a guardare

Ma chi non riesce a guardarti

Ogni persona ha due parti dentro di sé, se non di più:

Su una spalla c'è Gabriele, sull’altra c'è Belzebù

Tu non chiederti né chiedermi quale valga di più

So soltanto che la prima più spesso rimane giù

E tu, Mostro, piuttosto dimmi, tu come stai?

Io ti scrivo e te lo chiedo, però tu non mi rispondi mai

E chissà se un giorno o l’altro mi scriverai

Rispondendo «È tutto ok, ma è tutto uguale quaggiù»

Lo sai, avremmo tanto da dirci, da chiacchierare

Mò capisco che da te c'è solamente da imparare:

L’egoismo tu non sai che cos'è, perché

Per non spaventare gli altri rimani solo con te

Ti spiego, già capirsi è un’impresa tra umani

Che non distinguono l’essere mostri dall’essere strani

Per noi essere estranei già implica diffidenza

La minima confidenza tipo «Ciao come ti chiami?»

E tu chi sei, Mostro?

Non ti conosco

Capiresti che in fondo sono più mostro io di te

Perché spesso ho terrore di tutto ciò che non conosco

Ma ora so che siamo uguali e che riesci a sognare come me

Are you happy, green eyed Monster?

Are you happy, with your place?

What’s the use of being haunted?

Your story

Ти щасливий, зеленоокий монстр?

Ви задоволені своїм місцем?

Яка користь від переслідування?

Ваша історія, на славу, прямо у вас

Ти щасливий, Монстр?

Скажи мені, ти виглядаєш так спокійно на самоті

Але я не знаю, чи вірити тому, що ви говорите

Можливо, я помиляюся, а може, ти залишився один

Щоб ніхто не міг довести протилежне, розумієте?

Мораль і етика чи естетика, що ви кажете?

Ви не з тих, хто проповідує, не приносячи жертв

А ти Flice один, без друзів?

Вибач Монстре, я тобі не вірю

Це важче зробити, ніж сказати

Якщо вже розуміти один одного – це людська праця

Які не відрізняють бути монстрами від диваків

Для нас бути чужими вже означає недовіру

Найменша впевненість типу «Привіт, як тебе звати?»

А хто ти, Монстр?

Я тебе не знаю

Ви б зрозуміли, що зрештою, я більший монстр, ніж ви

Тому що я часто боюся всього, чого не знаю

Навіть не маючи сумнівів, що я можу кохати так, як я

Ти щасливий, зеленоокий монстр?

Ви задоволені своїм місцем?

Яка користь від переслідування?

Ваша історія, на славу, прямо у вас

Привіт, Монстр, я знову тобі пишу, я не можу з тобою поговорити

Насправді навіть до цього я не можу підійти до вас

Сподіваюся, ви все прочитали

Непогано, на кого не можна дивитися

Але хто не може дивитися на тебе

Кожна людина має дві частини всередині, якщо не більше:

На одному плечі — Гавриїл, на другому — Вельзевул

Ви не запитуєте себе чи мене, хто з них вартий більше

Знаю тільки, що перший сидить частіше

А ти, Монстр, скоріше скажи мені, як справи?

Я пишу тобі і запитую тебе, але ти ніколи мені не відповідаєш

І хто знає, чи ти напишеш мені колись

Відповідь «Все добре, але тут все одно»

Знаєш, нам було б стільки всього сказати одне одному, побалакати

Але я розумію, що у вас є лише чому повчитися:

Ви не знаєте, що таке егоїзм, чому

Щоб не лякати інших, залишайтеся наодинці з собою

Поясню, розуміти один одного – це подвиг між людьми

Які не відрізняють бути монстрами від диваків

Для нас бути чужими вже означає недовіру

Найменша впевненість типу «Привіт, як тебе звати?»

А хто ти, Монстр?

Я тебе не знаю

Ви б зрозуміли, що зрештою, я більший монстр, ніж ви

Тому що я часто боюся всього, чого не знаю

Але тепер я знаю, що ми однакові і що ти можеш мріяти, як я

Ти щасливий, зеленоокий монстр?

Ви задоволені своїм місцем?

Яка користь від переслідування?

Ваша історія