Ba'ad Al Hob - Kadim Al Sahir

بعد الحب وبعد العشره نلتقي مثل الأغراب

واحدنا ما يعرف الثاني ولا كأنا كنا أحباب

ماتت لهفتنا المجنونة ما أقساه وما أقساني

أتسأل وحدي وأتألم يا ترى من فينا الجاني

الزمن أتغير لو أحنا بينا عيوب وبينا أخطاء

أحنا مجرد هيكل فارغ وأخذتنا الموجة العمياء

مات الحب مات الإحساس مات النور الل نهتدي بيه

مات الإنسان البداخلنا كلنا بدم خل نبكي عليه

يوم الل سافرت وودعتك

خدودي بنار دموعي احترقت

لكن في موعد رجوعك في كل برود استقبلتك

وين دموعي وين دموعك

وين التنهيدة الل بضلوعك

من كنت تضمني وأتحسس جمر أنفاسك ويا أنفاسي

طاير بيك وطاير بيه يا عمق إحساسك وإحساسي

وين الحب الل هز العالم وين إخلاصك وين إخلاصي

حبيبي.

سابقاً لا أكثر.

أحس كل ش يفينا أتغير

اختلفت كل المقاييس حتى أنت وحتى آني

عاطفتنا انتهت بينا وبردت أحلى الأحاسيس

بمبدأ المنفعة صرنا نقرأ طالعنا التعيس

والتقينا بموعد آخر منجديد

كراسينا من حديد.

كلماتنا من جليد

من غزلنا المفتعل.

وردك ووردي ذبل

صرنا نتصنع الضحكة وعلى شفايفنا الخجل

يالله خل ننهي اللقاء.

كافي تمثيل ورياء

وشربنا كاسك يا ملل

ننهض نودع بعضنا ويدفع الفاتورة عنا

بطل قصتنا الفشل

آه.

آه.

آه.

آه

مات الأنسان الي بداخلنا مات مات مات

كلنا بدم خلي نبكي عليه

آه.

آه.

آه.

آه

Після любові і після десяти ми зустрічаємось, як чужі

Один з нас не знає іншого, чи ніби ми коханці

Вмерла наша шалена жага, що жорстоко і що мені жорстоко

Питаю один і страждаю, хто з нас винен?

Часи змінюються, якщо ми маємо недоліки та помилки

Ми лише порожній скелет, і хвиля сліпа забрала нас

Померло кохання, померло почуття, померло світло, яким ми керуємось

Людина всередині нас загинула в крові, плачмо за ним

День, коли я подорожував і попрощався з тобою

Мої щоки горіли від сліз,

Але під час вашого повернення, у всьому холоді, я вас привітав

Де мої сльози Де твої сльози

Де зітхання за ребрами твоїми?

Ким ти був, щоб тримати мене і відчувати вугілля свого дихання, о моє дихання?

Бек лети і лети з ним, о глибина твого почуття і мого почуття

Де любов, що потрясла світ, де твоя щирість, де моя щирість?

кохана.

Раніше не більше.

Я відчуваю, що все змінюється

Всі ваги різні, навіть ти і навіть Енні

Між нами закінчилася пристрасть і охололи найсолодші почуття

З принципом користі ми читаємо нашу жалюгідну долю

І ми знову зустрілися на іншому побаченні

Наші стільці виготовлені із заліза.

Наші слова зроблені з льоду

З нашого претензійного спінінга.

Твій рожевий і рожевий зів'яв

Ми почали вдавати сміх, і наші губи були сором’язливими

О Боже, давай закінчимо зустріч.

Досить акторства та лицемірства

А ми твою чашу випили, о нудьга

Ми встаємо, прощаємося один з одним і оплачуємо рахунок за нас

Герой нашої історії – невдача

ну

ну

ну

ну

Людина всередині нас померла, померла, померла

У всіх нас є кров, поплачмо над ним

ну

ну

ну

ну