Voyageur - Kaaris, Blacko

Étrange voyageur, je répète les mêmes erreurs

Bioniques sont mes adducteurs, char soviétique à la place du cœur

J’ai arpenté à travers le rire des hyènes en train d’enfanter

Jusqu'à ce que la lune décroit pour me faire un berceau argenté

Stigmates sur mes phalanges, sous ma barbe de Mollah

Primate je ne me mélange pas parce que j’ai l’Ebola

9 millimètres nous sépare, 9 millimètres du trépas

Le ciel l’a déjà cartographié mais le chemin ne le sait pas

La naissance du mal, ou la mort d’un amour

J’ai fait mon choix avant que la nuit dévore le jour

Entre bruit et halo, et silence des agneaux

J’veux pas les billes, j’veux les calots, comme E.T. j’leur dis «allô allô»

Je ne suis qu’un voyageur

Je ne suis que de passage ici bas

Je ne crains que le Créateur

Je tire leçons de mes erreurs pour qu’elles ne se reproduisent pas

Je n’suis qu’un homme, aucun n’homme n’est parfait

Je laisse les gens parler, Dieu me jugera

Je n’suis qu’un homme, aucun n’homme n’est parfait

Je sais où je vais tant que les miens sont fiers de moi

Inhumé je peux plus le nier, j’ai vu le monde j’ai halluciné

Dieu nous donne la viande et le Sheitan est le cuisinier

La haine est coincée dans mes tripes comme l’interrupteur de la chaise

électrique

Des ronds dans leur tête, *click* des figures géométriques-métriques

Au départ nulle part, j’suis au sous-sol pas d’bol

On me voit partout et les boussoles s’affolent

Des kils dans la soute, tout c’qui nous plait dérange

Tu sais qu’on mourra tous avant qu’il y ait des croûtes sur les plaies des anges

Gros joint en première classe, décisives sont mes passes

Des ogives sur mes traces, j’récidive j’suis néfaste

J’roule un teh, j’suis des vôtres, déter' pour les nôtres

Toujours à l’aube d’une guerre, j’suis toujours à la veille d’une autre

Je ne suis qu’un voyageur

Je ne suis que de passage ici bas

Je ne crains que le Créateur

Je tire leçons de mes erreurs pour qu’elles ne se reproduisent pas

Je n’suis qu’un homme, aucun n’homme n’est parfait

Je laisse les gens parler, Dieu me jugera

Je n’suis qu’un homme, aucun n’homme n’est parfait

Je sais où je vais tant que les miens sont fiers de moi

Дивний мандрівник, я повторюю ті самі помилки

Біоніка - мої приводи, радянський танк замість серця

Я ходила крізь сміх народжуючих гієн

Поки місяць не спадає, щоб зробити мені срібне ліжечко

Клеймочки на кісточках пальців, під бородою мулли

Примат, я не змішую, бо у мене Ебола

9 міліметрів відділяє нас, 9 міліметрів від смерті

Небо вже намітило його, але шлях не знає

Народження зла, або смерть кохання

Я зробив свій вибір до того, як ніч поглинула день

Між шумом і німбом, і тишею ягнят

Я не хочу кульки, я хочу кепки, як E.T. Я кажу їм "привіт, привіт"

Я просто мандрівник

Я тільки тут проходжу

Я боюся лише Творця

Я вчуся на своїх помилках, щоб вони більше не повторювалися

Я просто чоловік, жодна людина не ідеальна

Я дозволю людям говорити, Бог мене розсудить

Я просто чоловік, жодна людина не ідеальна

Я знаю, куди йду, доки мій народ пишається мною

Похований я більше не можу заперечити, я побачив світ, який я мав галюцинації

Бог дає нам м’ясо, а шейтан – кухар

Ненависть застрягла в моїй кишці, як вимикач у кріслі

електричний

Кола в головах, *клацання* геометрично-метричних фігур

Спочатку ніде, у мене в підвалі немає миски

Мене бачать скрізь, а компаси божеволіють

Вбиває в трюмі, все, що нас радує, заважає

Ти знаєш, що ми всі помремо, перш ніж на ранах ангелів з’являться струпи

Велика печатка в першому класі, вирішальними є мої паси

Боєголовки в моїх слідах, я знову кривду, я шкідливий

Я кидаю те, я один з вас, визначте за наших

Завжди на порозі однієї війни, я завжди напередодні іншої

Я просто мандрівник

Я тільки тут проходжу

Я боюся лише Творця

Я вчуся на своїх помилках, щоб вони більше не повторювалися

Я просто чоловік, жодна людина не ідеальна

Я дозволю людям говорити, Бог мене розсудить

Я просто чоловік, жодна людина не ідеальна

Я знаю, куди йду, доки мій народ пишається мною