Two Soldiers - Julie Miller

He was just a blue-eyed Boston boy,

His voice was low with pain.

«I'll do your bidding, comrade mine,

If I ride back again.

But if you ride back and I am left,

You’ll do as much for me,

Mother, you know, must hear the news,

So write to her tenderly.

«She's waiting at home like a patient saint,

Her fond face pale with woe.

Her heart will be broken when I am gone,

I’ll see her soon, I know.»

Just then the order came to charge,

For an instance hand touched hand.

They said, «Aye,"and away they rode,

That brave and devoted band.

Straight was the track to the top of the hill,

The rebels they shot and shelled,

Plowed furrows of death through the toiling ranks,

And guarded them as they fell.

There soon came a horrible dying yell

From heights that they could not gain,

And those whom doom and death had spared

Rode slowly back again.

But among the dead that were left on the hill

Was the boy with the curly hair.

The tall dark man who rode by his side

Lay dead beside him there.

There’s no one to write to the blue-eyed girl

The words that her lover had said.

Momma, you know, awaits the news,

And she’ll only know he’s dead.

Він був просто блакитнооким бостонським хлопчиком,

Його голос був тихий від болю.

«Я виконаю ваші прикази, товаришу мій,

Якщо я поїду назад знову.

Але якщо ти поїдеш назад, а я залишуся,

Ти зробиш стільки для мене,

Мама, ти знаєш, повинна почути новини,

Тож напишіть їй ніжно.

«Вона чекає вдома, як терпляча свята,

Її ласкаве обличчя бліде від горя.

Її серце буде розбите, коли я піду,

Я знаю, що скоро її побачу».

Аж ось замовлення надійшло на плату,

Наприклад, рука торкнулася руки.

Вони сказали: «Так», і поїхали,

Той сміливий і відданий гурт.

Пряма була стежка до вершини пагорба,

Повстанців вони стріляли і обстрілювали,

Проорав борозни смерті крізь трудящі ряди,

І охороняв їх, коли вони падали.

Незабаром пролунав жахливий передсмертний крик

З висот, яких не змогли здобути,

І тих, кого пощадила гибель і смерть

Повільно їхав назад.

Але серед мертвих, які залишилися на пагорбі

Був хлопчик з кучерявим волоссям.

Високий темний чоловік, який їхав поруч із ним

Там лежав мертвий біля нього.

Немає кому написати блакитноокій дівчині

Слова, які сказав її коханий.

Мама, знаєш, чекає новин,

І вона знатиме лише, що він мертвий.